Відображаючи Христа

2 травня. Універсальна влада закону

“Господня земля, і все, що на ній, вселенна й мешканці її, бо заклав Він її на морях, і на річках її встановив” (Псал.24:1-2). ВХ 135.1

На усьому творінні видно печать Божества. Сама природа свідчить про Бога. Сприйнятливий розум, який зауважує чудеса і таємниці Всесвіту, не може не визнати дії Безмежної Сили. Не завдяки власній енергії Земля дарує нам свої щедроти і з року в рік продовжує рух навколо Сонця. Невидима рука керує траєкторією руху планет у безмежному просторі. Таємниче життя сповнює всю природу, — життя, що підтримує незліченні світи в усій їхній неосяжності; воно перебуває в найменшому атомі, в легенькому літньому подиху вітру; воно спрямовує політ ластівки і годує галасливих пташенят, розкриває пуп'янки і дає силу квітці. ВХ 135.2

Та ж сила, яка керує природою, діє і в людині; величні закони, що управляють зірками й атомами, управляють і людським життям. Закони, за якими б'ється серце і регулюється кровообіг в організмі, — це закони всемогутнього Розуму, Який Один має право судити людину. Від Нього походить життя. Усе Боже творіння може існувати лише за однієї непорушної умови: якщо його існування підтримується силою Вселенського Розуму. Повноцінне, справжнє життя можливе лише в гармонії з волею Творця. Порушення Його Закону — фізичного, розумового чи морального — означає розрив з гармонією Всесвіту, який веде до незгоди, анархії і, врешті-решт, — до смерті. ВХ 135.3

Для тих, хто це зрозуміє, чудовим чином відкриється вся природа; світ — це підручник, а життя — школа. Єдність людини з природою, Богом та вселенським Законом, як і наслідки порушення Закону, — не може не справляти впливу на розум і формування характеру людини. ВХ 135.4

Наскільки це можливо, дитині з ранніх років слід перебувати там, де цей чудовий підручник завжди буде відкритий перед нею. Нехай вона милується прекрасними картинами на мінливому полотні неба, нехай осягає таємниці пір року, що чергуються одна за одною, — і в усьому пізнає задум Творця. ВХ 135.5

Таким чином, природа — найкраща основа справжнього виховання. Однак, навіть спілкуючись із природою, дитина знаходить причини для занепокоєння: вона не може не помітити вияву протидіючих між собою сил. У такому разі для природи необхідний тлумач. Зауважуючи вияви зла у світі природи, усім людям необхідно засвоїти один сумний урок: “Це зробив чоловік — ворог”... (Матв.13:28). Лише у сяючому з Голгофи світлі можна правильно пояснити уроки природи (Виховання, c. [99-101]). ВХ 135.6