В небесних оселях

9 квітня. Небезпечне насіння сумнівів

“Бог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син людський, щоб Йому жалкувати. Чи ж Він був сказав — і не зробить, чи ж Він говорив — та й не виконає?” (Чис. 23:19). ВНО 105.1

Хто постійно висловлює сумніви і вимагає додаткових свідчень, котрі розвіяли б хмару його невір'я, той не будує на Слові. Його віра залежить від обставин, вона ґрунтується на почуттях. Проте почуття, якими б не були приємними, — це не віра. Боже Слово — ось підстава, на якій має будуватися наша надія на Небеса. ВНО 105.2

Велике нещастя — бути християнським скептиком, котрий зосереджує погляд і думки на самому собі. Коли ви дивитеся на себе, роблячи власне “я” темою для роздумів і розмов, вам не слід розраховувати на те, що перетворитеся на образ Христа. Власне “я” не забезпечить вам спасіння. У вашій природі немає нічого, що могло б вас спасати. Власне “я” надто вутле суденце, щоб у ньому могла втриматися ваша віра. Ледь ви довіритеся йому, як воно піде на дно. До рятувального човна, швидше до рятувального човна! У цьому ваш єдиний порятунок. Ісус Сам керує цим рятувальним судном, а Він ніколи не втрачав пасажирів²¹. ВНО 105.3

Ми маємо потребу в тому, щоб нашу душу оточувала більш піднесена атмосфера. Нам потрібно, аби наших уст торкнулося палаюче вугілля із жертовника. Нам необхідно почути слова Христа: “Очистися”. Якщо ми поширюємо темряву, якщо збираємо сміття й накопичуємо сумніви, якщо насаджуємо насіння сумніву та зневіри в серцях ближніх, хай допоможе нам Бог побачити наш гріх. Ми не можемо дозволити собі жодного слова сумнівів, бо воно дасть паросток, зростатиме і принесе гіркий врожай. Ми повинні прислухатися до настанови: “Будьте й ви святі в усьому вашому житті” (1 Петра 1:15). Одне посіяне насіння сумніву — і жодна людська сила не знищить його. Тільки Бог може вирвати його з душі... ВНО 105.4

Перед Нами відкрите велике поле Божих обітниць, і з їх допомогою ми повинні триматися віри, надії, любові. Маючи такі чесноти, Церква зможе сяяти небесним світлом, відкриваючи світові живий взірець праведності Христа. Жива віра міцно тримається за руку Божественної сили, а віра — якір для душі, безпечний та міцний... Іван говорить: “А перемога, що перемогла світ, — це наша віра!” (1 Івана 5:4)²². ВНО 105.5