В небесних оселях

8 квітня. Вірою, а не тим, що бачимо

“Адже ми надією спаслися. Надія ж, яку бачимо, вже не є надією, бо хіба надіється хтось на те, що бачить?” (Римл. 8:24). ВНО 104.1

Наш Спаситель запитує: “Як прийде Людський Син, то чи знайде Він віру на землі?” (Луки 18:8), маючи на увазі, що правдива віра майже зникне. На жаль, дух сумніву, критики і причіпок справді руйнує віру в Біблію та Божі діла. Для тілесного розуму неможливо зрозуміти й оцінити Божу справу. Усі, хто бажає засумніватися або прискіпатися, знайдуть для цього привід... Ті ж, хто в покорі серця йде за сяючим для них світлом, обов'язково отримають більше світло, водночас люди, які відмовляються підкоритися, доки не зникнуть усі приводи для сумнівів, залишаться в темряві¹⁹. ВНО 104.2

Бог дає достатньо доказів, щоб ми могли свідомо прийняти Істину, однак Він не збирається усувати всі приводи для сумнівів і невір'я. Якби так сталося, то люди не мали б необхідності виявляти віру, адже ми жили б тим, що бачимо. Усі старанні дослідники Божого Слова можуть осягнути шлях спасіння, хоч і не всі частини Святого Письма будуть зрозумілими для них... Ми повинні приймати всі ясні постулати Божого Слова, не намагаючись вирішити всі сумніви, які навіює сатана, або збагнути своїм обмеженим розумом поради Безмежного чи критикувати прояв Його благодаті й сили... ВНО 104.3

Якщо ми прагнемо в покорі пізнати Божу волю, відкриту в Його Слові, а потім підкорюватися цій волі, наскільки вона доступна для нашого розуміння, то укорінимося й утвердимося в істині. Христос сказав: “Якщо хто хоче чинити Його волю, той пізнає вчення, чи воно від Бога, чи Я говорю від Себе” (Івана 7:17)... ВНО 104.4

Будемо ж прагнути до чистого небесного світла, пам'ятаючи, що Божественна просвіта зростатиме в міру нашого просування вперед, готуючи нас до зустрічі з новими обов'язками і надзвичайними обставинами. Шлях праведних — від сили до сили, від благодаті до благодаті, від слави до слави²⁰. ВНО 104.5