В небесних оселях

189/366

7 липня. Битва за чистоту

“Бережи себе чистим” (1Тим. 5:22). ВНО 197.1

Знати, що являє собою чистота розуму, душі й тіла — важлива частина освіченості7. ВНО 197.2

Коли характерові бракує чистоти, коли гріх став частиною характеру, цей гріх має чаклунську силу, яка дорівнює п'янкій силі склянки спиртного. Учинки, які опоганюють усе єство, пригнічують силу самовладання й розуму; і якщо ці гріховні вчинки не припинити, то мозок слабшає, хворіє та втрачає рівновагу. Такі люди стають прокляттям як для самих себе, так і всіх, хто будь-яким чином пов'язаний з ними... ВНО 197.3

Погані звички прищеплюються легше, ніж добрі, однак залишити їх значно важче. Природною зіпсованістю серця пояснюється добре відомий факт: значно легше розбестити молодь, зіпсувати її моральні й релігійні поняття, аніж прищепити їй стійкі, чисті, неушкоджені звички праведності й істини. Потурання власним бажанням, хтивість, недоброзичливість, гординя, зарозумілість, заздрість, ревнощі зростатимуть самі собою, без навчання і прикладу. У нашому теперішньому грішному стані достатньо лише віддати свій розум і характер їхнім природним потягам. Так буває й у природі: залишіть поле напризволяще, і ви побачите, як воно вкрилося терням та будяками; однак якщо на ньому зростають дорогоцінні злаки або чудові квіти, значить тут були докладені турбота і невтомна праця. ВНО 197.4

Нині ми вказуємо вам на необхідність постійного опору злу. Усе Небо зацікавлене в людях, котрих Бог оцінив так високо, що віддав Свого улюбленого Сина на смерть заради їхнього викуплення. Жодне інше Боже створіння не здатне на таке удосконалення, таке очищення, таке облагородження, як людина. Коли ж людей засліплюють їхні власні згубні пристрасті, коли вони потопають у пороках, яким жалюгідним видовищем вони стають для Бога! Людина не може навіть уявити собі, якою може стати. Через благодать Христа вона спроможна постійно розумово розвиватися. Нехай же світло Істини осяє її розум, а Божа любов щедро зливається в її серце, і тоді завдяки благодаті Христа, Котрий помер, аби дарувати нам цю благодать, людина зможе бути сильною особистістю — дитиною Землі і водночас спадкоємцем нетління8. ВНО 197.5