В небесних оселях

6 липня. Випробування апетитом

“Але я виснажливо вправляюся і приборкую своє тіло, щоби, проповідуючи іншим, самому не виявитися недостойним” (1Кор. 9:27). ВНО 196.1

Після Свого хрещення Божий Син пішов до похмурої пустелі для спокушення від диявола. Майже шість тижнів Він переносив муки голоду... Він усвідомлював владу апетиту над людиною і заради грішної людини перетерпів це найсуворіше випробування. Господь отримав перемогу, яку мало хто може гідно оцінити. Панівну силу спотвореного апетиту й тяжкий гріх потурання йому можна зрозуміти з тривалості посту, який переніс наш Спаситель задля зруйнування влади апетиту... ВНО 196.2

Нестриманість лежить в основі усіх моральних лих, відомих людині. Христос розпочав справу Викуплення саме там, де почався шлях людства до загибелі. Падіння наших прабатьків було викликане потуранням апетитові. Першою справою Христа у Викупленні було подолання апетиту. ВНО 196.3

Божий Син бачив, що людині не подолати цю найсильнішу спокусу самостійно... Він прийшов на Землю, щоб з'єднати Свою Божественну силу з нашими людськими зусиллями; щоб завдяки Його підтримці й моральній силі, якою Він наділяє, ми могли одержати перемогу заради самих себе. О, яка неперевершена милість: Цар слави зійшов у цей світ, щоб зазнати мук голоду, жорстоких спокус підступного ворога та здобути безмірну перемогу для людини! Ось незрівнянна любов! Однак ті, задля кого була здійснена ця велика милість, розуміють її лише неясно. ВНО 196.4

Не тільки невгамовні муки голоду зробили страждання нашого Викупителя такими невимовно важкими. На Його Божественну душу важко тиснуло почуття вини — результат потурання апетитові, яке принесло жахливе прокляття у наш світ... ВНО 196.5

Зодягнений у природу людини, перебуваючи під жахливим тягарем людських гріхів, наш Викупитель протистав силі сатани в цій великій небезпечній для людських душ спокусі. Подолавши цю спокусу, людина змогла б перемогти й усі інші⁶. ВНО 196.6