Велика боротьба між Христом і Його ангелами та сатаною і його ангелами

Розділ 5. Служіння Христа

Після того як сатана закінчив свої спокуси, він на деякий час відступив від Ісуса. Ангели приготували Йому їжу в пустелі, зміцнили Його, і благословення Отця спочило на Ньому. Сатана зазнав поразки у своїх найсильніших спокусах, проте вже очікував того часу, коли Ісус розпочне Своє служіння, аби застосувати проти Нього свої хитрощі. Він продовжував сподіватися перемогти Ісуса, збуджуючи в тих, хто не прийме Його, ненависть і бажання знищити Його. Сатана провів спеціальну нараду зі своїми ангелами. Вони були розчаровані і розлючені, що нічого не досягли в боротьбі проти Сина Божого. Вони вирішили, що їм слід бути хитрішими, украй напружити свої сили, аби посіяти невірство в серцях Його власного народу щодо того, чи є Він Спасителем світу, і таким чином розчарувати Ісуса в Його місії. Не має значення, наскільки скрупульозними будуть євреї у своїх церемоніях і жертвоприношеннях. Якщо злим ангелам удасться засліпити їхні очі відносно пророцтв та примусити повірити, що тільки могутній земний цар здатний виконати ці пророцтва, то вони зможуть затьмарити їхній розум щодо прийдешнього Месії. ВБ58 24.1

Після цього мені було показано, що сатана і його ангели були дуже діяльними під час служіння Христа, навіюючи людям невір'я, ненависть і презирство. Часто, коли Ісус виголошував якусь проникливу істину, яка засуджувала їхні гріхи, ці люди починали лютувати. Сатана та його ангели підбурювали їх убити Божого Сина. Одного разу вони вже схопили каміння, аби кинути в Нього, проте ангели захистили Його й віднесли далеко від розлюченого натовпу в безпечне місце. Іншого разу, коли чиста істина виходила зі святих уст Спасителя, натовп схопив Його і привів на край гори, щоб скинути донизу. Між ними виникла суперечка, що вони мають зробити з Ісусом, а в цей час ангели знову заховали Його він очей натовпу і Він, пройшовши поміж них, пішов Своїм шляхом. ВБ58 25.1

Сатана не полишав сподівань, що великий План спасіння зазнає поразки. Він докладав усіх зусиль, щоб зробити жорстокими серця і почуття людей проти Ісуса. Він розраховував, що людей, які приймуть Ісуса як Сина Божого, буде так мало, що Ісус вважатиме Свої страждання і жертву надто великими для такої мізерної кількості. Але я бачила: якби тільки двоє людей прийняли Ісуса як Божого Сина та повірили в Нього задля спасіння власних душ, Він здійснив би Свій План. ВБ58 25.2

Ісус розпочав Свою роботу, зламавши владу сатани над страждаючими. Він зціляв тих, хто потерпав від його злої сили. Він повертав хворим здоров'я, зціляв кульгавих, викликаючи в них бажання скакати від радості і прославляти Бога. Своєю силою Він дарував сліпим зір, відновлював здоров'я паралізованих, скутих жорстокою владою сатани протягом багатьох років. Немічних, тремтячих, зневірених Він потішав ніжними словами. Господь піднімав мертвих до життя, і вони прославляли Бога за могутній вияв Йог сили. Він чинив великі діла для всіх, хто вірив у Нього. Слабких страждальців, яких сатана зловтішно тримав у своїх руках, Ісус виривав у нього, Своєю силою даруючи їм фізичне здоров'я, велику радість і щастя. ВБ58 25.3

Життя Христа було сповнене добрих учинків, співчуття й любові. Він завжди був готовий вислухати і полегшити горе тих, хто приходив до Нього. Багато хто носили в собі докази Його Божественної сили. І все ж чимало з них після здійснення такої роботи соромилися скромного, але могутнього Вчителя. Оскільки правителі не повірили в Нього, і вони не побажали страждати з Ісусом. Він був Страдник, знайомий з хворобами. Тільки небагато хто з них змогли підкоритися впливові Його поміркованого самовідданого життя. Люди бажали світських почестей. Багато хто йшов за Сином Божим, слухав Його настанови, насолоджувався словами благодаті, які виходили з Його уст. Його слова мали глибокий зміст, проте були такими простими, що і найслабший міг зрозуміти їх. ВБ58 26.1

Сатана та його ангели були зайняті своєю справою. Вони засліплювали очі і затуманювали свідомість юдеїв. Сатана підбурював начальників і правителів убити Ісуса. Вони послали служителів, аби ті привели Його до них. Опинившись поблизу Спасителя, вони були вражені, бо побачили співчуття Ісуса до людського горя. Вони спостерігали, як Він з любов'ю й ніжністю говорив підбадьорливі слова слабким і нещасним. Посланці також чули, як Він владним голосом угамовував силу сатани, наказуючи його бранцям вийти на свободу. Вони слухали слова мудрості, що виходили з Його вуст, і були зачаровані. Служителі не могли підняти на Нього руку. Вони повернулися до священиків і старійшин без Ісуса. Коли ті запитали: “Чому ви не привели Його?” — вони розповіли про Його чудеса, свідками яких стали, про почуті святі слова мудрості, любові та знання і закінчили, говорячи: “Ніколи ще жодна людина не говорила так, як Цей Чоловік”. Первосвященики звинуватили їх у тому, що вони також спокусилися. Деякі засоромилися, що не привели Його. Первосвященики уїдливо запитали, чи повірив у Нього хтось із начальників. Я бачила, що багато хто з начальників і старійшин повірили в Ісуса, однак сатана не дозволяв їм визнати це. Вони більше боялися людського осуду, ніж Бога. ВБ58 26.2

Досі хитрість і ненависть сатани не зруйнували Плану спасіння. Час виконання місії, задля якої Ісус прийшов у світ, наближався. Сатана і його ангели радилися разом та вирішили підбурити власний народ Христа з криком вимагати Його крові, виявляючи до Нього жорстокість і презирство. Диявол сподівався, що Ісус образиться на таке ставлення до Себе і втратить покору й лагідність. ВБ58 27.1

У той час як сатана складав плани, Ісус обережно відкривав Своїм учням, через які страждання Йому доведеться пройти. Господь говорив, що Йому належить бути розп'ятим, а третього дня Він воскресне. Проте виявилося, що учні погано Його розуміють. Вони не могли збагнути Його слів. ВБ58 27.2

Див. Луки 4:29; Івана 7:45—48; 8:59 ВБ58 27.3