Велика боротьба між Христом і Його ангелами та сатаною і його ангелами

Розділ 36. Час недолі для Якова

Я бачила, що святі залишали міста й села, об'єднувалися в групи та поселялися в найбільш відлюдних місцях. Ангели забезпечували їх їжею і водою, а нечестиві страждали від голоду і спраги. Потім я бачила, що керівні мужі Землі радилися разом, а сатана та його ангели були зайняті своєю роботою навколо них. Я бачила, що в різні частини Землі розсилалися копії указу, який дозволяв народові після визначеного часу віддавати на смерть святих, якщо вони не відмовляться від своєї особливої віри та не залишать суботу задля дотримання першого дня тижня. Однак тоді святі були спокійні, сподіваючись на Бога і покладаючись на Його обітницю, що шлях спасіння приготований для них. У деяких місцях, перш ніж указ набув чинності, нечестиві нападали на святих, щоб знищити їх, проте ангели в образі воїнів воювали за них. Сатана хотів мати перевагу, знищивши святих Всевишнього; але Ісус наказав Своїм ангелам охороняти їх, оскільки Бог буде прославлений укладанням заповіту з тими, хто дотримує Його Закон перед лицем оточуючих їх язичників. Ісус також буде прославлений, коли вірні душі, що так довго очікували Його, будуть узяті на Небо, не побачивши смерті. ВБ58 171.1

Незабаром я побачила святих, котрі переживали велику душевну скорботу. Вони, здавалося, були оточені нечестивими жителями Землі. Виглядало, що все було проти них. Деякі почали побоюватися, що Бог залишив їх гинути від рук нечестивих. Але якби в них відкрився духовний зір, вони побачили б навколо себе Божих ангелів. Потім з'явилося безліч розгніваних нечестивих, а за ними — маса злих ангелів, які квапили нечестивих убити святих. Однак якщо вони спробують наблизитися до них, їм доведеться спочатку пройти крізь групу могутніх святих ангелів, що було неможливим. Божі ангели змушували нечестивих віддалитися, а також примушували злих ангелів, які тіснилися навколо них, відступити назад. Це був час страшної, жахливої агонії для святих. Удень і вночі вони кликали до Бога про визволення. Здавалося, що їхнє спасіння неможливе. Нечестиві вже торжествують, вигукуючи: “Чому ваш Бог не звільнить вас із наших рук? Чому ви не піднесетеся і не врятуєте своє життя?” Святі не звертали на них уваги. Вони боролися з Богом, подібно до Якова. Ангели прагнули звільнити їх, та вони мали ще трохи почекати, випити чашу і хреститися хрещенням. Вірні своєму дорученню ангели продовжували охороняти їх. Надходив час, коли Бог мав явити Свою могутню силу й чудовим чином звільнити Своїх дітей. Бог не потерпить, щоб Його Ім'я було в нарузі серед язичників. На славу Свого імені Він визволить кожного з тих, хто терпляче чекав Його і чиї імена були записані в книзі. ВБ58 172.1

Моя увага була звернута на вірного Ноя. Почалася злива, і прийшов потоп. Ной зі своєю сім'єю увійшов до ковчега, а Бог зачинив за ними двері. Ной чесно попереджав мешканців давнього світу, а вони знущалися й глузували над ним. Коли ж води полилися на Землю і люди один за одним почали тонути, вони побачили, що ковчег, над яким вони так багато насміхалися, безпечно пливе водами, зберігаючи вірного Ноя та його сім'ю. Я бачила, що й Божий народ, який попередив світ про Його майбутній гнів, буде визволений. Вони чесно попередили мешканців Землі, і Бог не допустить, щоб нечестиві знищили тих, які очікували вознесіння на Небо, не забажали схилитися перед наказом звіра та прийняти його знак. Я бачила: якби нечестивим було дозволено знищити святих, то сатана й усі його злі ангели, що ненавиділи Бога, були б задоволені. О, який би це був час торжества для його сатанинської величності — в останній, заключній боротьбі мати владу над Божими дітьми, які так довго чекали побачити Того, Кого полюбили! Люди, котрі насміхалися над думкою про вознесіння святих, стануть свідками турботи Бога про Його народ та їхнього славного звільнення. ВБ58 173.1

Коли святі залишили міста й села, нечестиві переслідували їх. Вони підняли свої мечі, щоб убити святих, але ті зламалися і впали, безсилі, як солома. Божі ангели оточили святих. Вони вдень і вночі кликали про визволення, і їхнє волання долинуло до Бога. ВБ58 173.2

Див. Буття 6 і 7 розд.; Псалом 91; Матвія 20:23; Об'явлення 13:11 ВБ58 173.3