Велика боротьба між Христом і Його ангелами та сатаною і його ангелами

Розділ 27. Святиня

Потім мені було показане болісне розчарування Божого народу. Вони не побачили Ісуса в очікуваний час і не знали, чому їхній Спаситель не прийшов. Вони не могли знайти жодного пояснення, чому пророчий час не закінчився. Ангел сказав: “Хіба Слово Боже не збулося? Невже Бог не зміг виконати Свої обіцяння? Ні, Він виконав усе, що обіцяв. Ісус постав, зачинив двері Святого в Небесній Святині, відчинив двері у Святе Святих і увійшов туди, щоб очистити Святиню”. Ангел сказав: “Усі, хто терпляче очікує, зрозуміють таємницю”. Людина припустилася помилки, але з боку Бога не було прорахунку. Виконалося все, що Він обіцяв; однак людина помилково вірила, що Земля є святинею, яка має бути очищена наприкінці пророчих періодів. Очікування людей зазнали невдачі, однак у жодному разі не Божі обітниці. Ісус послав Своїх ангелів, щоб провадити розчарованих та спрямувати їхні погляди на Святе Святих, куди Він увійшов, аби очистити Святиню і здійснити особливе примирення за Ізраїль. Ісус сказав ангелам, що всі, хто знайшов Його, зрозуміють роботу, яку Він повинен здійснити. Я бачила, що Ісус, перебуваючи у Святому Святих, поєднався в шлюбі з Новим Єрусалимом, а після завершення Свого служіння у Святому Святих Він із царською владою зійде на Землю й візьме до Себе дорогоцінні душі, які терпляче очікують Його повернення. ВБ58 133.1

Тоді мені було показано, що насправді мало місце на Небі в 1844 році, коли закінчилися пророчі періоди. Я бачила: коли служіння Ісуса у Святому завершилося і Він зачинив двері цього відділення, велика темрява огорнула людей, які чули, але відкинули вістки про Прихід Христа, і вони згубили Його з очей. Тоді Ісус одягнувся в дорогоцінні шати. По подолу Його ризи навколо були дзвінок і яблуко, дзвінок і яблуко. З Його плечей звисав нагрудник чудової роботи. Коли Він рухався, нагрудник сяяв подібно до діамантів, від чого виділялися букви, що виглядали подібно до імен, написаних чи вирізаних на нагруднику. Коли все убрання було одягнуте на Ісуса, зокрема й головний убір, подібний до вінця, ангели оточили Господа і вогняна колісниця понесла Його за другу завісу. Тоді мені було наказано звернути увагу на два відділення Небесної Святині. Завіса, або двері були відчинені, і мені було дозволено увійти. У першому відділенні я побачила світильник із сімома лампадами, що мав багатий і славний вигляд, а також стіл з показними хлібами, жертовник на кадіння фіміаму й кадильницю. Усі предмети відділення були подібними до чистого золота й відображали образ того, хто входив у це місце. Завіса, що розділяла два відділення, була прекрасною: різнокольорова, з різного матеріалу, оброблена червоною каймою, з витканими золотими фігурами ангелів. Завіса була піднята — і я подивилася в друге відділення. Там я побачила ковчег, що мав вигляд щирого золота. Зверху ковчег оздоблював вінець чудової роботи. Він був із чистого золота. У ковчезі знаходилися кам'яні скрижалі, які містили Десять Заповідей. На кожному кінці ковчега підносився прекрасний херувим із розпростертими над ковчегом крилами. Їхні крила були підняті вгору і торкали одне одного над головою Ісуса, коли Він стояв біля ковчега. Їхні обличчя були звернені одне до одного, і вони дивилися вниз на ковчег, символізуючи собою все небесне воїнство, яке уважно споглядає Божий Закон. Між херувимами знаходилася золота кадильниця. Коли молитви святих із вірою підносилися до Ісуса і Він представляв їх Своєму Отцеві, приємні пахощі виходили від фіміаму. Вони були подібні до аромату найпрекрасніших квітів. Над тим місцем перед ковчегом, де стояв Ісус, сяяла надзвичайна сліпуча слава, на яку я не могла дивитися. Вона виглядала як престол, де перебував Бог. Коли фіміам піднявся до Отця, прекрасна слава відійшла від престолу Отця до Ісуса, а від Нього злилася на тих, чиї молитви підносилися як запашний фіміам. Світло й слава рясно злилися на Ісуса, осяяли престол благодаті, і хмара слави наповнила храм. Я не могла довго дивитися на славу. Жодний язик не спроможний описати її. Я була вражена і відвернулася від величі та слави цієї сцени. ВБ58 134.1

Мені була показана земна святиня, яка складалася з двох відділень. Вона нагадувала небесну. Мені було сказано, що земна святиня — образ небесної. Предмети першого відділення земної святині були такі самі, як ті, що знаходилися в першому відділенні Небесної. Завіса була піднята, і, подивившись у святе святих, я побачила, що предмети були такі самі, як і в Святому Святих Небесної Святині. В обох відділеннях земної святині служили священики. У першому відділенні священик служив щодня протягом року, а до святого святих заходив тільки раз на рік, щоб очистити його від внесених туди гріхів. Я бачила, що Ісус служив в обох відділеннях Небесної Святині. Він увійшов до Небесної Святині із жертвою власної крові. Земні священики припиняли своє служіння з причини смерті, тому не могли служити довго, але я бачила, що Ісус — Священик навіки. Через жертви і дари, які приносилися в земну святиню, сини Ізраїлю мали покладатися на заслуги майбутнього Спасителя. Завдяки Божій мудрості нам було дано детальний опис цієї роботи, щоб, дивлячись на неї, ми могли зрозуміти служіння Ісуса в Небесній Святині. ВБ58 135.1

У час розп'яття, коли Ісус помирав на Голгофі, Він вигукнув: “Звершилося” — і завіса храму роздерлася надвоє згори додолу. Це мало показати, що служіння в земній святині назавжди закінчилося, Бог більше не зустрічатиметься з народом у земному храмі та не прийматиме їхні жертви. Тоді була пролита кров Ісуса, з якою Він Сам повинен був служити в Небесній Святині. Як священики в земній святині входили до святого святих один раз на рік, щоб очистити святиню, так Ісус увійшов у Святе Святих Небесної Святині в 1844 році (тобто наприкінці 2300 днів, про які йдеться у 8-му розділі книги Даниїла), щоб здійснити остаточне примирення за всіх, хто скористається з Його посередництва, та очистити Святиню. ВБ58 136.1

Див. Вихід 25—28 розд.; Левит 16 розд.; 2Царів 2:11; Даниїла 8:14; Матвія 27:50, 51; Євреям 9 розд.; Об'явлення 21 розд. ВБ58 136.2