Велика боротьба між Христом і Його ангелами та сатаною і його ангелами

Розділ 3. План спасіння

Небо сповнилося смутком, коли стало відомо, що людина загинула і створений Богом світ буде наповнений смертними істотами, приреченими на горе, хвороби та смерть, і що не було жодного порятунку для грішників. Уся сім'я Адама мала померти. Я бачила любого Ісуса, зауваживши вираз співчуття і смутку на Його обличчі. Незабаром я помітила, як Він наблизився до надзвичайного сяйва, яке оточувало Отця. Ангел, що супроводжував мене, сказав: “У Нього таємна розмова з Отцем”. Ангели, здавалося, відчували велике занепокоєння, доки Ісус розмовляв з Отцем. Тричі Його огортало чудове світло, яке оточувало Отця, і коли після третього разу Він вийшов від Отця, Його можна було бачити. Обличчя Ісуса було спокійне, без жодної тіні тривоги й розгубленості, випромінюючи такі любов і красу, які неможливо виразити словами. Після цього Він повідомив сонм ангелів, що знайдено шлях спасіння для загиблої людини. Син Божий розповів, що вблагав Свого Отця і запропонував віддати власне життя як викуп, прийнявши смертний вирок на Себе, щоб через Нього людина могла отримати прощення. Завдяки заслугам Його крові й послуху Божому Законові, люди зможуть здобути Божу прихильність, повернутися в чудовий сад і споживати там плоди дерева життя. ВБ58 13.1

Спочатку ангели не могли радіти, адже їхній Повелитель, нічого не приховуючи, відкрив перед ними План спасіння. Ісус сказав, що стане між гнівом Свого Отця і винною людиною, зазнає несправедливості й презирства, однак тільки небагато хто прийме Його як Божого Сина. Майже всі зненавидять і відкинуть Його. Він залишить Свою небесну славу, прийде на Землю як людина, упокориться як людина і на власному досвіді зіштовхнеться з різними спокусами, які постають перед людиною, щоб знати, як допомогти спокушуваним. І, нарешті, після завершення Його місії Вчителя, Ісус буде відданий до рук людей та зазнає майже всіх страждань і жорстокості, які тільки зможуть заподіяти Йому злі люди, натхненні сатаною та його ангелами. Він повинен буде померти найжорстокішою смертю, висячи між небом і землею, як винний грішник. Ісус змушений буде перенести жахливі години агонії, на котру не зможуть дивитися навіть ангели і від вигляду якої закриють свої обличчя. Він зазнає не тільки тілесних страждань, але й душевних мук, з якими ніяк не можуть зрівнятися фізичні страждання. Тягар гріхів усього світу буде на Ньому. Ісус сказав, що помре і воскресне третього дня та буде піднесений до Свого Отця, щоб заступатися за непокірних винних людей. ВБ58 14.1

Ангели впали ниць перед Ним. Вони запропонували своє життя. Ісус сказав їм, що Своєю смертю врятує багатьох, що життя ангела не може викупити борг. Тільки Його життя може бути прийняте Отцем як викуп за людину. ВБ58 14.2

Ісус також сказав ангелам, що і їм відводиться певна роль — перебувати з Ним та підтримувати Його. Адже Він прийме на Себе природу грішної людини, тому Його сила не дорівнюватиме навіть їхній силі. Їм належить стати свідками Його приниження й великих страждань. І коли вони стануть свідками Його страждань та ненависті людей до Нього, це викличе в них найсильніші емоції. Через любов до Нього вони забажають урятувати і звільнити Його від убивць, проте не повинні втручатися й перешкоджати побаченому; вони також братимуть участь у Його воскресінні. План спасіння був укладений, і Його Отець прийняв цей План. ВБ58 15.1

Зі святим смутком Ісус потішав та підбадьорював ангелів, говорячи, що в майбутньому викуплені Ним перебуватимуть з Ним вічно і що Своєю смертю Він спасе багатьох і знищить володаря держави смерті. А Його Отець дасть Йому Царство й велич владарювання під усім небом, і Він володітиме ним повіки віків. Сатана і грішники будуть знищені, аби більше ніколи не турбувати Небо й очищену Нову Землю. Ісус звелів небесному воїнству погодитися з Планом, який прийняв Його Отець, та тішитися тим, що завдяки Його смерті грішна людина буде відновлена, знайде милість у Бога і насолоджуватиметься Небом. ВБ58 15.2

Тоді радість, невимовна радість наповнила Небеса, і святі ангели піднесли свої голоси в гімнах хвали й поклоніння. Вони торкнулися своїх арф та заспівали на тон вище звичайного про велику милість і доброту Бога, Котрий віддав Свого дорогого, улюбленого Сина на смерть за бунтівний рід. Хвала й поклоніння були принесені за самовідданість і жертву Ісуса; за те, що Він погодився залишити лоно Отця, обрати життя страждання й муки та померти ганебною смертю, аби дати життя іншим. ВБ58 15.3

Ангел сказав: “Ти думаєш, що Отець віддав Свого дорогого, улюбленого Сина без боротьби? Ні, ні!” Навіть Небесний Бог не без боротьби приймав рішення: чи дозволити грішній людині загинути, чи віддати Свого улюбленого Сина померти за неї. Ангели були настільки зацікавлені в спасінні людини, що серед них знайшлися готові віддати свою славу й життя за загиблу людину. Однак мій ангел-провідник сказав, що це не принесло б спасіння. Порушення було таким великим, що життя ангела не могло викупити його. Ніщо крім смерті і заступництва Божого Сина не могло оплатити цей борг та врятувати загиблу людину від безнадійного смутку й страждання. ВБ58 16.1

Проте ангелам було доручено підійматися і спускатися від небесної слави зі зміцнюючим бальзамом, аби потішати Сина Божого в Його стражданнях та служити Йому. Крім того, їхня робота полягатиме в тому, аби охороняти й оберігати підданих благодаті від злих ангелів і темряви, якою сатана постійно огортає їх. Я бачила, що Бог не міг змінити або скасувати Свій Закон задля спасіння заблудної, загиблої людини, тому допустив, щоб Його улюблений Син помер за злочин людини. ВБ58 16.2

Знову сатана радів зі своїми ангелами, що через падіння людини зможе позбавити Божого Сина Його високого становища. Він сказав своїм ангелам: коли Ісус прийме на Себе природу грішної людини, тоді він, сатана, зможе взяти гору над ним і перешкодити виконанню Плану спасіння. ВБ58 16.3

Далі мені було показано, яким щасливим, величним ангелом був колись сатана. Потім я побачила його в нинішньому стані. Він усе ще має величний вигляд. Його риси ще благородні, оскільки він ангел, хоч і впав. Однак вираз його обличчя був повний тривоги, заклопотаності, смутку, злоби, ненависті, зловмисності, омани і різного зла. Я звернула особливу увагу на це обличчя, яке колись було таким благородним. Його чоло, починаючи від очей, було скошене назад. Я бачила: Люцифер деградував такий тривалий час, що його будь-яка добра риса була зіпсована і розвинулася кожна погана риса. Його очі були хитрими, лукавими і виказували глибоку проникливість. Він мав міцну статуру, однак тіло обвисало на руках та обличчі. Коли я дивилася на сатану, його підборіддя спиралося на лівій руці. Він, здавалося, поринув у глибокі роздуми. На його обличчі застигла посмішка, що примусила мене здригнутися, настільки вона була сповнена зла і сатанинської хитрості. Така посмішка з'являється в диявола щоразу, коли він переконується, що в його руки потрапила жертва; ця посмішка стає все жахливішою в міру того, як жертва дедалі більше заплутується в його тенетах. ВБ58 16.4

Див. Ісаї 53 розд. ВБ58 17.1