Велика боротьба між Христом і Його ангелами та сатаною і його ангелами

Розділ 22. Уїльям Міллер

Я бачила, що Бог послав Свого ангела, аби вплинути на серце фермера Уїльяма Міллера, котрий не вірив у Біблію, і спонукати його досліджувати пророцтва. Божі ангели неодноразово відвідували цього вибраного мужа, наставляючи його і допомагаючи йому зрозуміти пророцтва, які досі були незрозумілими для Божого народу. Йому була дана початкова ланка в ланцюзі Істини, і він був спонукуваний досліджувати ланку за ланкою, поки не буде вражений і захоплений Божим Словом. Міллер побачив у ньому досконалий ланцюг Істини. Слово, яке раніше не приймав як богонатхненне, тепер відкрилося перед його поглядом у своїй красі та славі. Він бачив, що один текст Святого Письма пояснює інший, і коли йому було щось незрозуміло, він знаходив пояснення в іншій частині Слова. Уїльям приймав священне Боже Слово з радістю, глибокою повагою і шанобливістю. ВБ58 108.1

Досліджуючи пророцтва, він побачив, що мешканці Землі, не відаючи про це, переживають останні події історії світу. Дивлячись на занепад церков, Міллер бачив, що вони відвернули свою любов від Ісуса і звернули до світу; вони шукали світської слави замість Божої слави, прагнули світського багатства замість того, щоб збирати собі скарби на Небесах. Усюди він бачив лицемірство, морок і смерть. Його дух обурився. Бог покликав його залишити свій маєток, як колись покликав Єлисея покинути своїх волів та поле діяльності, щоб іти за Іллею. Із тремтінням Уїльям Міллер почав розкривати таємниці Божого Царства людям. З кожним зусиллям він здобував більше сили. Відкриваючи людям пророцтва, він підвів їх до Другого приходу Христа. Подібно до того як Іван Хреститель проголошував Перший прихід Ісуса й готував шлях для нього, так Уїльям Міллер і ті, хто приєднався до нього, проголосили вістку про Другий прихід Божого Сина. ВБ58 109.1

Я була перенесена назад у часі, у дні апостолів, і мені був показаний улюблений Іван, для якого Бог мав особливу роботу. Сатана сповнився рішучості перешкодити цій роботі, спонукуючи своїх слуг знищити Івана. Та Бог послав ангела і чудовим чином зберіг його. Усі, хто став свідком великої Божої сили, виявленої у звільненні Івана, були здивовані; багато хто переконалися, що Бог перебував з ним і його свідчення про Ісуса вірне. Люди, котрі прагнули знищити Івана, побоювалися робити нові спроби вбити його, і йому було дозволено далі страждати за Ісуса. Іван був хибно звинувачений своїми ворогами і незабаром засланий на пустинний острів, куди Господь послав Свого ангела, щоб відкрити йому майбутні події Землі. Івану був показаний стан Церкви протягом усіх століть до кінця світу, її відступництво від віри й те становище, яке вона повинна зайняти, якщо бажає догодити Богові і стати переможницею. До Івана з Небес зійшов ангел, зодягнутий у велич. Його обличчя сяяло прекрасною славою Неба. Він відкрив апостолові хвилюючі захоплюючі події, пов'язані з Божою Церквою, а також небезпеки й сутички, через які їй доведеться пройти. Іван бачив, що Божі діти переживатимуть вогняні випробування, але вийдуть з них чистими, вірними і, зрештою, славними переможцями, спасенними в Царстві Христа. Ангел випромінював радість і надзвичайну велич, коли показав Іванові остаточну перемогу Церкви. Споглядаючи тріумфальне спасіння Церкви, Іван був захоплений; вражений величністю цієї картини, він з глибокою шаною і благоговінням упав до ніг ангела, аби поклонитися йому. Ангел відразу підвів його і, м'яко дорікнувши, сказав: “Гляди, нероби цього! Я співраб твій та твоїх братів, що мають свідчення Ісуса. Богові вклонися! Бо свідчення Ісуса — це дух пророцтва”. Тоді ангел показав Іванові небесне Місто у всій його величі й сяючій славі. Іван був захоплений і вражений славою Міста. Забувши про отриманий від ангела докір, він знову впав до його ніг, щоб поклонитися, але той знову м'яко докорив його: “Гляди, Бне роби цього! Я співраб твій і твоїх братів — пророків і тих, що зберігають слова цієї книги. Богові поклонися!” ВБ58 109.2

Проповідники й народ вважали книгу Об'явлення таємничою і менш важливою, ніж інші частини Святого Письма. Однак я бачила, що ця книга в дійсності є відкриттям, даним для особливої користі тих, хто живе в останні дні, аби настановити в розумінні їхнього справжнього становища й обов'язку. Бог звернув думку Уїльяма Міллера на пророцтва і дав йому велике світло щодо книги Об'явлення. ВБ58 110.1

Якби народ зрозумів видіння Даниїла, то міг би краще збагнути видіння Івана. Однак слушного часу Бог спонукав Свого вибраного слугу в силі Святого Духа ясно відкрити пророцтва й показати, що між видіннями Даниїла, Івана та іншими частинами Біблії існує гармонія, а також донести священні застереження Слова до сердець народу, щоби приготувати його до Приходу Сина Людського. Глибокі, серйозні переконання наповнювали свідомість усіх слухачів Міллера; служителі й народ, грішники і безбожники зверталися до Господа, аби бути готовими встояти в день суду. ВБ58 110.2

Божі ангели супроводжували Уїльяма Міллера в його місії. Він був твердий і відважний, безстрашно проголошуючи довірену йому вістку. Світ, що погруз у гріхах, та холодна, просякнута світським духом Церква — цього було достатньо для нього, щоб мобілізувати всі свої сили, з готовністю зносячи важку працю, нестатки і страждання. Хоч Уїльям зустрів опір з боку так званих християн, нападки сатани і його ангелів, проте не перестав проповідувати вічне Євангеліє натовпові людей всюди, куди його запрошували, голосно провіщаючи: “Побійтеся Бога й віддайте Йому славу, бо прийшла година Його суду!” ВБ58 111.1

Див. 1Царів 19:16—21; Даниїла 7—12 розд.; Об'явлення 1 розд.; 14:7; 19:8—10; 22:6 ВБ58 111.2