Велика боротьба між Христом і Його ангелами та сатаною і його ангелами

Розділ 17. Велике відступництво

Я була перенесена в той час, коли язичницькі ідолопоклонники жорстоко переслідували й убивали християн. Кров текла ручаями. Як благородні освічені, так і простий народ знищувалися без будь-якої милості. Багаті сім'ї ставали бідними, оскільки не бажали відмовитися від своєї релігії. Незважаючи на переслідування і страждання, яких зазнавали християни, вони зберегли свою релігію в чистоті і не понизили її стандартів. Я бачила, що сатана радів і торжествував, споглядаючи страждання Божого народу. Однак Бог дивився на Своїх вірних мучеників з великим схваленням; Він дуже любив християн, які жили в той страшний час, бо вони були готові страждати ради Нього. Кожне перенесене ними страждання примножувало їхню нагороду на Небесах. Хоч сатана тішився, що святі зазнавали страждань, проте не був задоволений. Він бажав панувати над їхнім розумом, як і над тілом. Страждання, які переживали ці християни, приводили їх ще ближче до Бога, спонукуючи любити одне одного і більше, ніж будь-коли раніше, боятися засмутити Його. Диявол хотів добитися, щоб вони викликали незадоволення Бога; тоді вони втратили б свою силу, стійкість і рішучість. Хоч тисячі були вбиті, з'являлися інші, щоб зайняти їхнє місце. Диявол бачив, що втрачає своїх підлеглих; і хоч вони зазнавали страждань і смерті, проте мали запевнення Ісуса в тому, що є підданими Його Царства. Сатана будував плани, як успішніше боротися проти Божого правління й перемогти Церкву. Він спонукав багатьох язичницьких ідолопоклонників частково прийняти християнську віру. Вони заявляли, що вірять у розп'яття і воскресіння Христа, проте не пережили перетворення серця; і все ж ці люди вирішили об'єднатися з послідовниками Ісуса. О, яка жахлива небезпека для Церкви! Це був час душевної скорботи. Деякі вважали: якщо вони поступляться й об'єднаються з ідолопоклонниками, котрі частково прийняли християнську віру, це сприятиме наверненню язичників. Сатана прагнув перекрутити вчення Біблії. Нарешті я побачила, що стандарти були понижені і язичники об'єдналися з християнами. Вони поклонялися ідолам; стверджуючи, що були християнами, вони, проте, принесли із собою своє ідолопоклонство. Такі люди тільки змінили предмети свого поклоніння на зображення святих і навіть Христа й Марії, матері Ісуса. Поступово християни об'єдналися з ними, християнська релігія була спотворена, а Церква втратила чистоту й силу. Деякі відмовилися об'єднуватися з ідолопоклонниками, вони зберегли свою чистоту і поклонялися єдиному Богові. Вони не бажали кланятися жодному зображенню того, що на небі вгорі або на землі внизу. ВБ58 84.1

Диявол радів, бачачи падіння багатьох людей. Потім він підбурив грішну церкву примусити Божих дітей, які зберігали чистоту своєї релігії, або прийняти її обряди й поклоніння зображенням, або піти на смерть. Знову запалав вогонь гоніння проти істинної Церкви Ісуса Христа, і мільйони були безжально вбиті. ВБ58 85.1

Це становище було представлено мені таким чином: велика група язичницьких ідолопоклонників несла чорний прапор із зображеннями сонця, місяця й зірок. Ця група, здавалося, була дуже лютою і сердитою. Потім мені була показана інша група людей, яка несла чистий білий прапор із написом: “Чистота і святість для Господа”. Їхні обличчя відображали твердість і небесну покору. Я бачила, як язичницькі ідолопоклонники наблизилися до них і сталося велике кровопролиття. Християни розсіялися; проте незабаром група християн зімкнулася ще тісніше, міцно тримаючи прапор. Коли багато з них падали, інші об'єднувалися навколо прапора і ставали на їхнє місце. ВБ58 86.1

Я бачила, як група ідолопоклонників радилася. Вони не зуміли примусити християн піти на поступки, тому прийняли інший план. Я бачила, що вони опустили свій прапор, наблизилися до групи вірних християн і висловили їм свої пропозиції. Спочатку ці пропозиції були відкинені. Потім я побачила, що група християн радилася між собою. Одні говорили, що опустять прапор, приймуть пропозицію і врятують своє життя, а пізніше зможуть укріпитися, щоби підняти свій прапор серед язичницьких ідолопоклонників. Однак інші не погоджувалися на такий план, твердо вирішивши швидше померти і тримати свій прапор, аніж приспустити його. Тоді я побачила: багато хто з християнської групи опустив прапор та об'єднався з язичниками, тоді як вірні й стійкі підхопили прапор і знову високо тримали його. Я бачила, як окремі люди постійно залишали групу християн, котрі несли чистий прапор, та приєднувалися до ідолопоклонників; разом вони об'єднувалися під чорним прапором для переслідування людей під білим прапором, і багато хто був убитий. Проте білий прапор був високо піднятий, а навколо нього зібралися нові люди. ВБ58 86.2

Юдеї, які першими викликали гнів язичників проти Ісуса, не уникли покарання. У залі суду, коли Пилат не наважувався засудити Ісуса, розлючені юдеї кричали: “Кров Його на нас і на наших дітях!” Єврейська нація відчула на собі виконання цього жахливого прокляття, яке вони самі накликали на свої голови. Язичники і так звані християни були їхніми ворогами. Ці “християни” у своїй ревності щодо хреста Христового вважали: оскільки юдеї розіп'яли Ісуса, то чим більших страждань вони заподіють їм, тим краще зможуть догодити Богові. Тому багато хто із цих невіруючих юдеїв був убитий, а інших гнали з місця на місце і всіляко карали. ВБ58 87.1

Кров Христа й учнів, котрих вони віддали на смерть, залишалася на юдеях, і їх відвідали жахливі суди. Боже прокляття переслідувало їх, вони стали притчею во язиціх, посміховищем для язичників і християн. Їх уникали, принижували, до них відчували огиду, неначе на них лежало тавро Каїна. Проте я бачила, що Бог дивовижним чином зберіг цей народ, розсіявши по всьому світу, аби в них упізнавали тих, кого особливим чином спіткало Боже прокляття. Я бачила, що Бог залишив юдеїв як націю; однак серед них були такі, хто зможе зняти покривало зі своїх сердець. Деякі побачать, що пророцтво про них виконалося, і вони приймуть Ісуса як Спасителя світу. Вони зрозуміють, що їхній народ припустився великого гріха, відкинувши і розіп'явши Ісуса. Окремі люди серед євреїв навернуться; проте як нація вони назавжди залишені Богом. ВБ58 87.2

Для подальшого вивчення див. статті “Реформація” та “Інквізиція” в енциклопедії. ВБ58 87.3