Служіння зцілення

Божі обітниці

Лікар має дорогоцінні можливості вказати своїм пацієнтам на обітниці Божого Слова. Він повинен виносити зі скарбниці нове й старе, говорячи і тут, і там слова розради та повчання, яких так палко прагнуть люди. Нехай розум лікаря буде сховищем свіжих думок. Нехай він старанно вивчає Слово Боже, щоб знати його обітниці. Нехай він навчиться повторювати слова розради, які промовляв Христос під час земного служіння, викладаючи Свої уроки та оздоровлюючи хворих. Він має говорити про звершені Христом діла зцілення, про Його ніжність і любов. Він ніколи не повинен нехтувати можливістю спрямувати думки своїх пацієнтів до Христа — Головного Лікаря. СЗ 76.6

У Божому Слові міститься та сама сила, котрою користувався Христос, коли явно ходив серед людей. Саме Своїм словом Ісус оздоровлював хворобу й виганяв бісів. Своїм словом Він утихомирював море, воскрешав померлих, і люди свідчили, що Його слово має силу. Він промовляв Слово Боже так, як говорив через усіх пророків і вчителів Старого Завіту. Уся Біблія — це виявлення Христа. СЗ 77.1

Святе Письмо має прийматися не тільки як писане, а й сказане Слово Боже до нас. Коли нещасні страждальці приходили до Христа. Він бачив не лише тих, які просили допомоги, а й усіх, хто впродовж віків приходитиме до Нього з такими ж потребами і такою ж вірою. Коли Спаситель сказав паралізованому: “Кріпися, сину! Прощаються тобі твої гріхи!”, а жінці з Капернаума: “Донько, віра твоя спасла тебе; іди в мирі!” (Матв.9:2; Луки 8:48), — Він промовляв і до інших нещасних, обтяжених гріхом, які шукатимуть Його допомоги. СЗ 77.2

Це стосується усіх обітниць Божого Слова. Через них Господь промовляє до кожного з нас особисто настільки прямо, ніби ми чуємо Його голос. Саме через ці обітниці Христос передає нам Свої благодать і силу. Вони є листям з дерева “для оздоровлення народів” (Об'явл.22:2). Прийняті й засвоєні, вони стають силою характеру, натхненням та підтримкою життя. Ніщо інше не володіє такою цілющою силою. Ніщо інше не може наділити мужністю й вірою, котрі дають життєво необхідну енергію всьому єству. СЗ 77.3

Людині, котра, тремтячи від страху, стоїть на краю могили, та душі, втомленій від тягаря страждання і гріха, нехай лікар при нагоді повторює слова Спасителя, бо всі слова Святого Письма — це Його слова: СЗ 78.1

“Не бійся, бо Я тебе викупив, прикликав тебе твоїм ім'ям, ти — Мій. Чи через води йтимеш, Я з тобою, чи крізь ріки, — тебе не затоплять, чи підеш крізь вогонь, — не попечешся, і полум'я тебе не обпалить. Бо Я Господь, твій Бог, Святий Ізраїлю, Я — твій Спаситель... тому що дорогий ти в Мене й цінний, і Я тебе люблю”. “Я, Я стираю твої провини заради Мене Самого, гріхів твоїх не згадую вже більше”. “Не бійся, бо Я з тобою!” (Ісаї 43:1-4, 25, 5). СЗ 78.2

“Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, хто Його боїться. Він знає, з чого ми зліплені, Він пам'ятає, що ми — порох” (Псал.103:13, 14). СЗ 78.3

“Визнай лише свою провину, бо ти була невірна Господові, Богові твоєму”. “Якщо ж визнаємо свої гріхи, то Він, вірний і праведний, щоб простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправди” (Єрем.3:13; 1 Івана 1:9). СЗ 78.4

“Я розігнав, немов туман, твої переступи, твої гріхи — неначе хмару. Повернись до Мене, бо Я викупив тебе” (Ісаї 44:22). СЗ 78.5

“Ходіть же й розсудимося, — говорить Господь. — Коли б гріхи ваші були, як багряниця, вони стануть білими, як сніг; коли б, мов кармазин, були червоні, стануть, як вовна. Як схочете бути слухняними, то їстимете від благ країни” (Ісаї 1:18, 19). СЗ 78.6

“Я полюбив тебе відвічною любов'ю, тим і зберіг для тебе Мою ласку”. “Я на хвильку сховав був обличчя Моє від тебе, але у Моїй любові вічній Мені тебе жалко” (Єрем.31:3; Ісаї 54:8). СЗ 78.7

“Хай не тривожиться ваше серце”. “Мир залишаю вам, Мій мир Я даю вам. Не так, як світ дає, Я даю вам. Хай не тривожиться ваше серце і не лякається” (Івана 14:1, 27). СЗ 78.8

“Кожний із них буде, немов сховок від вітру і немов захист у негоду, немов потоки води в сухій країні, мов тінь високої скали в землі безводній” (Ісаї 32:2). СЗ 79.1

“Злиденні та вбогі шукають води, та її немає. Язик у них від спраги висихає. Я, Господь, їх вислухаю. Я, Бог Ізраїлю, їх не покину” (Ісаї 41:17). СЗ 79.2

“Так говорить Господь, Який тебе створив”. “Я виллю воду на спраглу землю, потоки вод на сушу. Я виллю Мій дух на твоїх потомків. Моє благословення на твоїх нащадків” (Ісаї 44:2, 3). СЗ 79.3

“Оберніться до Мене — і спасетеся, всі кінці світу” (Ісаї 45:22). СЗ 79.4

“Він узяв наші недуги і поніс хвороби”. “Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на Ньому, і Його ранами ми вилікувані” (Матв.8:17; Ісаї 53:5). СЗ 79.5