Служіння зцілення

“І знайдете спокій”

Господь з ніжністю кликав утомлених тяжкою працею людей: “Візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, — і знайдете спокій своїм душам” (Матв.11:29). СЗ 41.2

Цими словами Христос звертався до кожної людини. Усвідомлюють це люди, чи ні, але всі вони втомлені й обтяжені. Усі пригнічені тягарями, котрі може зняти лише Христос. Найважчий тягар, який ми несемо. — це тягар гріха. Якби ми були залишені нести цей тягар самостійно, він би розчавив нас. Але Безгрішний зайняв наше місце. “На Нього Господь поклав гріх усіх нас!” (Ісаї 53:6). СЗ 41.3

Спаситель поніс тягар наших провин. Він здійме ношу з наших втомлених плечей. Він дасть нам спокій. Він також понесе тягар наших турбот і смутку. Ісус запрошує нас покласти на Нього всі наші турботи, бо Він носить нас у Своєму серці. СЗ 41.4

Старший Брат нашого роду перебуває біля вічного престолу. Він бачить кожну душу, котра звернула своє обличчя до Нього як до Спасителя. Він з досвіду знає людські слабкості, потреби і силу спокуси, бо “подібно до нас був випробуваний у всьому, за винятком гріха” (Євр.4:15). Він пильнує над тобою, тремтяча дитино Божа. Ти спокушуваний? Він визволить. Ти слабкий? Він зміцнить. Ти не знаєш, що робити? Він просвітить. Ти поранений? Він загоїть. Господь “вираховує число зорям”, однак водночас “Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв'язує” (Псал.146:4, 3). СЗ 41.5

Якими б не були ваші тривоги й випробування, розкажіть про них Господу. Ваш дух зміцниться і загартується. Для вас відкриється такий шлях, ідучи котрим зможете звільнитися від труднощів та розгубленості. Чим більше усвідомлюєте власні слабкість і безпорадність, тим більше зміцнюєтеся Його силою. Чим важчі ваші тягарі, тим благословенніший спокій одержите, поклавши їх на Носія тягарів. СЗ 42.1

Обставини здатні розлучити нас із друзями, між нами можуть пролягти невгамовні води безкрайого моря. Проте жодні обставини, жодна віддаль не спроможні розлучити нас зі Спасителем. Де б ми не були. Він по правиці нашій, аби підтримати, зберегти, заохотити, підбадьорити. Любов Христа до Своїх викуплених перевершує любов матері до власної дитини. Наша перевага — знаходити спокій у Його любові і говорити: “Я довіряю Йому, бо Він віддав Своє життя за мене”. СЗ 42.2

Людська любов може бути мінливою, однак любов Христа не знає змін. Коли ми кличемо до Нього по допомогу, Він простягає Свою руку й рятує. СЗ 42.3

“Бо зрушаться гори, й пагорби захитаються, та милість Моя не відійде від тебе, і заповіт Мого миру не захитається, — каже твій милостивий Господь” (Ісаї 54:10). СЗ 42.4