Служіння зцілення
Дихання
Щоб мати добру кров, ми повинні правильно дихати. Повне, глибоке вдихання чистого повітря наповнює легені киснем та очищує кров. Легені надають крові яскравого забарвлення і посилають цей життєдайний потік до кожної частини організму. Правильне дихання заспокоює нерви, збуджує апетит, покращує травлення і сприяє здоровому, відсвіжному сну. СЗ 201.1
Легеням необхідно надати максимально можливу свободу. Їхній об'єм збільшується, коли вони можуть вільно функціонувати, і зменшується, якщо вони стиснуті. Цим пояснюються згубні наслідки дуже поширеної звички горбитися, особливо коли робота виконується сидячи. У такому положенні неможливо глибоко дихати. Поверхневе дихання незабаром переходить у звичку, і легені втрачають свою здатність розширюватися. Подібний результат виникає і при тугому стягуванні корсета. Нижня частина грудної клітки стиснута, черевні м'язи, призначені допомагати в процесі дихання, не функціонують повною мірою, тому діяльність легень обмежена. СЗ 201.2
Таким чином, має місце недостатнє постачання кисню. Кров рухається мляво. Відходи, отруйні речовини, які під час видихання повинні бути викинуті з легень, залишаються, і кров занечищується. Це позначається не тільки на легенях, а й на шлункові, печінці, мозку. Шкіра набуває нездорового кольору, процес травлення уповільнюється, послаблюється діяльність серця, мозок затуманюється, думки стають безладними, з'являється похмурий настрій, увесь організм стає пригніченим, пасивним та особливо схильним до хвороб. СЗ 201.3
Легені постійно викидають нечистоти, тому легені потрібно весь час забезпечувати свіжим повітрям. Нечисте повітря не постачає необхідної кількості кисню, і кров надходить до мозку й інших органів неоживленою та невідновленою. Тому необхідно добре провітрювати приміщення. Життя в закритих, погано провітрюваних кімнатах із застійним, зіпсутим повітрям ослаблює увесь організм. Він стає особливо чутливим до холоду, і найменше переохолодження викликає хворобу. Затворницьке життя в закритих приміщеннях робить багатьох жінок блідими і слабкими. Вони увесь час дихають одним і тим же повітрям, доки воно не стає насиченим отруйними речовинами, котрі викидають легені й виділяють пори, тому нечистоти знову потрапляють у кров. СЗ 201.4