Християнська родина

Частина 5. Від шлюбного вівтаря

Розділ 15. Урочисті обіцянки

Божий намір щодо чоловіка і жінки. Бог створив жінку з ребра чоловіка, щоб вона була йому подругою і помічницею, одним цілим з ним; щоб вона була втіхою, підбадьоренням і благословенням для нього, а він у свою чергу, — її надійною опорою. Усі, хто вступає в шлюбні стосунки зі святою метою, — чоловік, щоб здобути прихильність та чисті почуття жіночого серця, дружина, аби пом'якшити, поліпшити характер свого чоловіка й зробити його досконалим, — виконують Божий намір. ХР 78.1

Христос прийшов не для того, щоб зруйнувати це запровадження, але щоб повернути святість і достоїнство, якими воно відзначалося на початку. Він прийшов, задля відновлення у людині морального образу Божого, і Свою роботу розпочав з того, що схвалив шлюбні стосунки¹. ХР 78.2

Той, Хто дав Адамові Єву як помічницю, здійснив Своє перше чудо на весільному бенкеті. У святковому залі, де друзі та родичі молодих раділи, зібравшись разом, Христос розпочав Своє служіння людям. Таким чином Ісус схвалив шлюб, визнавши, що цю інституцію запровадив Він Сам. Господь звелів, щоб чоловіки і жінки були об'єднані у святому союзі, аби створювати сім'ї, члени яких, увінчані честю, могли би бути визнані членами небесної сім'ї². ХР 78.3

Ісус бажає, щоб шлюб був щасливим. Божественна любов, яка походить від Христа, ніколи не знищує людської любові; вона є її складовою частиною. Через це людське кохання може бути витонченим і чистим, високим й благородним. Людська любов ніколи не принесе дорогоцінного плоду, якщо не об'єднається з божественним єством і не навчиться шукати небесного. Ісус бажає бачити щасливі подружжя, прекрасні сімейні вогнища³. ХР 78.4

Подібно до всіх інших добрих дарів, якими Бог наділив людей, шлюб був спотворений гріхом, але метою Євангелія є відновлення його чистоти і краси... ХР 78.5

Лише благодать Христа може зробити цю постанову тим, чим вона повинна бути за наміром Божим, — дієвою силою для благословення і духовного піднесення людини. Таким чином сім'ї, котрі живуть на землі в єдності, мирі й любові, можуть стати представниками небесної сім'ї. Стан суспільства є сумною історією спотворення небесного ідеалу цих священних відносин. Але навіть тим, які знайшли гіркоту і розчарування замість дружнього спілкування і радості, Євангеліє Христа дає втіху⁴. ХР 78.6

Радісна подія. Писання свідчить, що Ісус та Його учні були запрошені на весільну учту (в Кані). Христос не давав вказівки християнам відмовлятися від запрошення на весільний банкет, мотивуючи це тим, що нам, мовляв, не личить бути присутніми на такому радісному святі. Своєю присутністю на цій учті Христос показав, що бажає, аби ми раділи радістю тих, які виконують Його настанови. Він ніколи не засуджував невинних людських святкувань, котрі не суперечили законам Неба. Послідовники Христа можуть відвідувати зібрання на зразок того, яке Він вшанував Своєю присутністю. Після цієї учти Христос побував й на багатьох інших, освячуючи їх Своєю присутністю і настановами⁵. ХР 79.1

Виставляння напоказ, марнотратство та пусті забави, недоречні на весіллі. Шлюбні церемонії стають подіями, під час яких має місце багато показного, марнотратного, потурання своїм бажанням. Але якщо сторони, які укладають шлюб, єдині у релігійних переконаннях і діють згідно з ними, якщо зберігається послідовність і шлюбна церемонія відбувається без показовості й марнотратства, то такий шлюб буде до вподоби Богові⁶. Не потрібно використовувати весілля з метою похизуватися перед людьми, якщо навіть обидві сторони ідеально підходять одна одній⁷. ХР 79.2

Весільний бенкет з пустими забавами, бурхливими веселощами та претензією на щось особливе, завжди видавався мені недоречним. Так не повинно бути. Ця настанова, запроваджена Богом, і до неї необхідно ставитися з усією серйозністю. Сімейні стосунки, що укладаються на землі, повинні бути тим, для чого призначені, — небесною сім'єю. Усе повинно робитися найперше для слави Божої⁸. ХР 79.3

Весілля в домі сестри Уайт. У вівторок, близько 11 год. ранку, наша велика їдальня була приготовлена для весільної церемонії. Брат Б. здійснював служіння, і воно пройшло добре. Після шлюбної церемонії було висловлено побажання, щоб сестра Уайт помолилася. Господь вплинув на мене особливим чином. Моє серце було пом'якшене й впокорене Духом Божим. Під час цієї церемонії не було пустих жартів чи безглуздих висловлювань. Усе відбувалося з урочистістю і святістю. Господь освятив шлюб, і тепер ці двоє з'єднали свої інтереси, щоб працювати на місійному полі, шукати та спасати тих, що гинуть. Бог благословить їх у їхній праці, якщо вони смиренно ходитимуть з Ним, повністю покладаючись на Його обітниці⁹. ХР 79.4

Два життя зливаються в одне^*. Це важливий період у житті тих, які стоять перед вами сьогодні, щоб об'єднати свої інтереси та симпатії, свою любов і працю у служінні для спасіння душ. У шлюбних відносинах зроблено вельми важливий крок — два життя злилися в одне. ХР 80.1

...Згідно з волею Божою, чоловік і дружина мають об'єднатися в Його роботі, щоб виконувати її в цілості й святості. Вони здатні це зробити. ХР 80.2

У домівці, де існує такий союз, благословення Боже сяятиме як небесне світло, бо Господь призначив, аби чоловік і дружина були з'єднані святими узами союзу в Ісусі Христі під Божим керівництвом і з Його Духом, Котрий провадив би їх... ХР 80.3

Бог бажає, щоб сім'я стала найщасливішим місцем на землі, символом небесної сім'ї. Виконуючи шлюбні обов'язки в сім'ї, об'єднуючи свої інтереси з волею Христа, покладаючись на Його силу й запевнення, чоловік і дружина можуть бути щасливими у цьому союзі, про який схвально відгукуються ангели Божі. ХР 80.4

Шлюб не зменшує їхню корисність у Божій справі, а навпаки, збільшує її. Вони можуть зробити подружнє життя служінням придбання душ для Христа. Я знаю, що кажу, оскільки впродовж тридцяти шести років ми були з'єднані з чоловіком і йшли туди, куди Господь велів нам йти. Ми знаємо, що в питанні шлюбних стосунків маємо Боже схвалення. Тому шлюб — це урочиста і серйозна постанова... ХР 80.5

А нині прийшов час, коли я можу взяти за руку цього брата... беремо також за руку вас, його дружину, і просимо виконувати Божу роботу разом. Я хочу сказати: зробіть Бога своїм Порадником. Об'єднуйтесь, спілкуйтесь одне з одним¹⁰. ХР 80.6

Порада для пари, яка щойно побралася. Мої дорогі брате й сестро, ви об'єдналися, уклавши завіт на все життя. Ви починаєте набувати досвід подружнього життя. Перший рік шлюбного життя є роком отримання досвіду, коли чоловік і дружина пізнають різні якості характеру одне одного, подібно до того, як дитина засвоює урок у школі. Нехай же в цьому першому розділі вашого подружнього життя не знайдеться сторінок, які могли б затьмарити ваше майбутнє щастя... ХР 81.1

Мій брате! Час, сили і щастя вашої дружини тепер тісно пов'язані з вашими. Ваш вплив на неї може стати життєдайним запахом на життя або смертоносним — на смерть. Будьте дуже обережними, щоб не зіпсувати їй життя. ХР 81.2

Моя сестро! Тепер ви повинні отримати свої перші практичні уроки щодо обов'язків подружнього життя. Намагайтесь старанно засвоювати ці уроки щодня... Постійно остерігайтесь будь-якого прояву егоїзму. ХР 81.3

У вашому життєвому союзі почуття мають послужити для взаємного щастя. Кожний з вас нехай робить усе можливе для щастя іншого. Такою є воля Божа щодо вас. Однак хоч ви й повинні злитися в одне, не втрачайте своєї індивідуальності; вона не повинна бути поглинута іншою. Ваша індивідуальність належить Богові. Його ви повинні запитувати: що є правда, а що є омана, як я можу найкращим чином виконати задум, задля котрого був створений?¹¹ ХР 81.4

Обітниця перед небесними свідками. Бог постановив, щоб між тими, які вступають у шлюбні стосунки, панували досконала любов і єдність. Нехай молодий і молода перед лицем небес дадуть урочисту обіцянку любити одне одного, як заповідав їм Бог... Дружина повинна шанувати і поважати чоловіка; а чоловік — любити і оберігати свою дружину¹². ХР 81.5

Вступаючи в подружнє життя, чоловіки й жінки мають перепосвятити себе Богові¹³. Будьте непохитно вірні своїм шлюбним обітницям, відкидаючи в думках, словах і вчинках усе те, що може зганьбити вашу репутацію людини, котра боїться Бога і виконує Його Заповіді¹⁴. ХР 81.6