Християнська родина

Частина 1. Прекрасна сім'я

Розділ 1 Атмосфера в сім'ї

Сім'я — осереддя усякої діяльності. Суспільство складається з сімей і є таким, яким його роблять глави сімей. З серця “походить життя”, а серцем суспільства, Церкви і нації є родина. Добробут суспільства, успіх Церкви, процвітання нації залежать від впливу сім'ї¹. ХР 12.1

Майбутнє суспільства, його прогрес або занепад зумовлені звичаями та станом моральності молоді, яка зростає навколо нас. Наскільки вихованою є молодь, якою мірою їй з дитинства були прищеплені чесноти характеру, самовладання та стриманість, таким буде її вплив на суспільство. Якщо залишити молодь без просвіти і контролю, внаслідок чого вона зробиться свавільною, нестриманою в апетиті та пристрастях, то й відповідним буде її вплив на формування суспільства. Товариство, в якому бувають юнаки й дівчата, звички, що формуються у них сьогодні, та принципи, котрі вони зараз засвоюють, є показниками стану суспільства в майбутньому². ХР 12.2

Солодкий прообраз небес. Домівка повинна стати сімейним вогнищем у повному значенні цього слова, місцем, де любов плекають, а не старанно її гасять. Наше щастя залежить від того, наскільки ми виявлятимемо любов, співчуття й щиру люб'язність один до одного³. ХР 12.3

Солодким прообразом небес є домівка, в котрій головне місце посідає Святий Дух. Виконуючи волю Божу, чоловік і дружина поважатимуть один одного, виявляючи взаємну любов і довір'я⁴. ХР 12.4

Атмосфера в сім'ї має велике значення. Атмосфера, в якій перебувають батько й мати, наповнює усю домівку і дається взнаки у кожній галузі сімейного життя⁵. ХР 12.5

Значною мірою атмосферу в сімейному колі створюють батьки, і якщо між ними є незгода, то цей самий дух передається і дітям. Створюйте в сім'ї затишну атмосферу ніжної турботи. Якщо між вами з'явилась відчуженість і ви розумієте, що дале- кі від того, аби бути біблійними християнами, наверніться до Бога, бо характер, який ви розвиваєте в час випробування, може залишитися таким самим і в час приходу Христа. Якщо ви бажаєте бути святими, щоб перебувати на небі, то спочатку повинні стати такими на землі. Риси характеру, які маєте при житті, не зміняться й після смерті, тобто під час воскресіння. Ви вийдете з могили з тим самим характером, який був у той час, коли жили в сім'ї та суспільстві. Ісус не змінить вашого характеру в час Свого приходу. Робота щодо перетворення має виконуватись нині. Наша доля в майбутньому залежить від нашого теперішнього повсякденного життя⁶. ХР 12.6

Створюйте атмосферу духовної чистоти. Кожна християнська сім'я зобов'язана мати свої правила, а батьки своїми словами і ставленням один до одного повинні показувати дітям дорогоцінний, живий приклад того, якими вони бажають їх бачити. Слід постійно дбати про чистоту мови та правдиву християнську люб'язність. Навчайте дітей і молодь поважати себе і один одного, бути вірними Богові і його принципам; виховуйте в них пошану і послух до Закону Божого. Ці засади керуватимуть їхнім життям і знайдуть втілення у спілкуванні з іншими людьми. Вони створюватимуть атмосферу чистоти, котра буде заохочувати слабкі душі прагнути йти шляхом, що провадить догори, — до святості й небес. Нехай кожний урок сприятиме духовному піднесенню та облагородженню характеру, а записи в небесних книгах будуть такими, щоб ви не були посоромленими за них на праведному суді. ХР 13.1

Діти, котрі приймають ці настанови,... будуть приготовлені зайняти відповідальне становище; словом і прикладом вони завжди спонукуватимуть інших чинити добро. Люди, моральна чутливість котрих не притупилась, цінуватимуть принципи добра й справедливості. Вони дадуть правильну оцінку своїм вродженим здібностям і зможуть якнайкраще застосувати власні фізичні, розумові й моральні сили. Такі душі надійно захищені від спокус; їх оточує мур, який нелегко зруйнувати⁷. ХР 13.2

Бог воліє, щоб наші родини стали символом небесної сім'ї. Нехай батьки і діти щодня пам'ятають про це, ставлячись один до одного як до членів Божої сім'ї. Тоді їхнє життя стане для світу наочним уроком того, якими можуть бути сім'ї, котрі люб- лять Бога і дотримуються Його заповідей. Христос буде прославлений; Його мир, любов і милосердя, як чудові пахощі, сповнять родинне коло⁸. ХР 13.3

Від батька й матері залежить дуже багато. Підтримуючи дисципліну в сім'ї, вони повинні поєднувати рішучість і доброту, наполегливо працюючи над тим, щоб мати упорядковану сім'ю, котра приваблювала б до себе небесних ангелів, які приносять мир і запашний вплив небес⁹. ХР 14.1

Зробіть свою домівку світлою і щасливою. Ніколи не забувайте, що ви повинні зробити її світлою і щасливою для себе, виховуючи в собі чесноти, притаманні Спасителеві. Якщо запросите Христа у власну домівку, то зможете розрізняти добро і зло. Ви допоможете своїм дітям зростати деревами праведності, що приносять плід Святого Духа¹⁰. ХР 14.2

Лихо може спіткати кожного, бо така доля всіх людей. Нехай терпіння, дух вдячності та любов яскраво світять у ваших серцях, яким би похмурим не видався день¹¹. ХР 14.3

Хоча ваша оселя може бути скромною, однак у ній завжди повинні звучати слова підтримки і здійснюватися добрі вчинки, нехай любов і ввічливість завжди панують у ній¹². ХР 14.4

Провадьте справи сім'ї мудро й з любов'ю, а не пануйте в ній “залізною рукою”. Діти охоче підкорятимуться правлінню любові. Хваліть своїх дітей, коли є така нагода. Робіть, наскільки це можливо, їхнє життя щасливим... Любов'ю та ніжністю підтримуйте грунт серця пухким, готуючи його таким чином для насіння Правди. Пам'ятайте, що Господь посилає на землю не лише хмари і дощ, а й прекрасну усмішку сонця, щоб насіння пустило паросток і рослина розквітла. Пам'ятайте, що діти мають потребу не тільки в осудженні та виправленні, а й у підбадьоренні й похвалі, в теплих і приємних словах доброти¹³. ХР 14.5

У наших родинах не повинно бути місця чварам і суперечкам. “А мудрість, що згори, по-перше, чиста, потім — мирна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих діл, неупереджена та нелицемірна. Плід же правди сіється у світі тими, котрі творять мир” (Яків 3:17-18). Ми бажаємо, щоб доброта й мир панували у наших родинах¹⁴. ХР 14.6

Ніжні узи єднають. Сімейні узи — найтісніші, найніжніші та найсвятіші з усіх, що існують на землі. Вони призначені бути благословенням для людства і стають ним тоді, коли питання шлюбу вирішується мудро, у страхові Божому, з належним розумінням відповідальності, покладеної на нього¹⁵. ХР 14.7

Кожна домівка повинна стати оплотом любові, де перебувають ангели Божі,справляючи вплив на серця батьків і дітей, пом'якшуючи та підкорюючи їх¹⁶. ХР 15.1

Наші оселі мають стати Бет-Елем, наші серця — храмом. Якщо у душі плекають любов, там буде мир, світло і радість. Досліджуючи в родинному колі Слово Боже, повсякчас запитуйте: “Що говорить Бог?”¹⁷ ХР 15.2

Присутність Христа робить родину християнською. Сім'я, яку прикрашає любов, співчуття і ніжність, — це місце, котре охоче відвідують ангели і де прославляється Бог. Вплив на дітей і юнацтво християнської домівки, що старанно оберігається, є найвірнішим захистом від розтління світу¹⁸. В атмосфері такої сім'ї діти навчаться любити як своїх земних батьків, так і Небесного Отця. Вже з раннього дитинства існує потреба у спорудженні міцного муру, щоб відмежувати дитину від світу з його згубним, розтлінним впливом¹⁹. ХР 15.3

Кожна християнська родина повинна показати перед світом силу і переваги християнського впливу. Батьки мають усвідомити всю відповідальність за те, щоб зберегти свої сім'ї від моральної зіпсованості²⁰. Нехай святість Божа наповнить вашу домівку... Батьки та діти повинні навчитися співпрацювати з Богом. Необхідно узгоджувати свої звички й вчинки з Божими планами²¹. ХР 15.4

Сімейні стосунки мають справляти освячуючий вплив. Християнські родини, засновані за Божим планом, які керуються ним у своєму житті, є прекрасною допомогою у формуванні християнського характеру... Нехай батьки і діти об'єднуються, щоб з любов'ю служити Тому, Хто один може зберегти людську любов чистою і благородною²². ХР 15.5

Найперше, що необхідно зробити у християнській домівці, — це переконатись у тому, що в ній перебуває Дух Христа, аби кожний член сім'ї був здатний узяти свого хреста і йти слідом за Ісусомю²². ХР 15.6