Християнська родина

Частина 17. Відпочинок і відновлення сил

Розділ 79. Необхідність у відпочинку

Крайнощі у поглядах на відпочинок. Є люди з хворобливою уявою, для котрих релігія — тиран, що править ними залізним берлом. Вони постійно оплакують свою гріховність і зітхають з приводу гаданого зла. В їхніх серцях немає любові; на обличчі — похмурий вираз. Вони крижаніють від невинного сміху молоді, вважають, що всякий відпочинок і розваги — гріх. Такі люди завжди намагаються бути суворими і вимогливими. Це — крайність. Інші постійно зайняті вигадуванням все нових розваг і забав, які, мовляв, сприяють здоров'ю. Вони звикають до стану постійного збудження і без цього почуваються погано. Такі люди не є справжніми християнами. Вони впадають в іншу крайність. Принципи християнства відкривають для всіх людей джерело щастя, висоту, глибину, довжину і ширину якого неможливо виміряти¹. ХР 398.1

Відновлення духовних і тілесних сил. Перевага й обов'язок християн полягає в тому, щоб за допомогою невинних розваг відновити свої духовні й тілесні сили з метою подальшого використання їх на славу Божу. Наше дозвілля не повинно проходити у беззмістовних, безглуздих розвагах. Ми можемо провести його так, щоб воно приносило користь, облагороджувало тих, з ким спілкуємось, допомагало впоратися з покладеними на нас християнськими обов'язками². Мені було показано, що народ, який святкує суботу, надто важко працює, не вносячи в свої заняття жодних перемін, позбавляючи себе відпочинку... Людям фізичної праці необхідна розрядка, але ще більше вона потрібна тим, котрі зайняті розумовою працею. Ані задля нашого спасіння, ані для слави Божої немає необхідності постійно та понад міру напружувати свій розум, навіть якщо йдеться про теми релігійного характеру³. ХР 398.2

Велике значення у вирішенні питань відпочинку має місцезнаходження дому і школи. Це слід враховувати при виборі місця для дому або школи. Ті, для кого розумове і фізичне здоров'я дорожчі за гроші або вимоги та звичаї світу, повинні прагнути, аби їхні діти жили в оточенні природи, навчаючись від неї та відпочиваючи на її лоні⁴. ХР 398.3

Відпочинок — необхідна умова ефективної праці. Час, проведений у фізичних заняттях, не витрачається даремно... Щоб усі органи тіла могли якнайкраще функціонувати, необхідні відповідні вправи. Коли мозок постійно працює, в той час як інші частини організму залишаються бездіяльними, втрачаються фізичні та розумові сили. Організм позбавлений здорового тонусу, мозок — сили й енергії, внаслідок чого виникає нездорове збудження⁵. ХР 399.1

Старанно дотримуйтеся розпорядку дня, відводячи години для праці та сну; заплануйте час для відпочинку, дозвілля, для роздумів... Принципи стриманості мають набагато важливіше значення, ніж дехто собі уявляє⁶. ХР 399.2

Студенти потребують відпочинку. Навчаючись, ви потребуєте певної розрядки. Мозок не можна постійно перевантажувати, бо цей делікатний “інструмент” може вийти з ладу. Як тіло, так і розум потребують вправ⁷. ХР 399.3

Відпочинок і фізкультура будуть, звичайно, іноді порушувати звичний режим шкільних занять, але такі перерви не стануть на заваді. Відновлення розумових і тілесних сил, виховання духу безкорисливості, спільність інтересів та дружнє спілкування, які зближують учня й вчителя, — час і зусилля, витрачені на це, окупляться сторицею. ХР 399.4

Бурхлива енергія молодих, яка часто буває небезпечною, знайде благословенне застосування. Розум, зайнятий чимось добрим, буде захищеним від зла, а це надійніше, ніж незліченні обмеження закону та дисципліна⁸. ХР 399.5

Службовці потребують відпочинку. Я бачила: мало хто має уявлення про постійну виснажливу працю службовців офісів. День у день, тиждень за тижнем вони працюють в одному й тому ж приміщенні, постійно напружуючи розумові сили; руйнується їхнє здоров'я та послаблюється опірність організму. З ними несподівано може статися лихо. Вони не безсмертні; й якщо не зробити якоїсь переміни, їхні сили вичерпаються і вони стануть непрацездатними. ХР 399.6

Наші брати наділені цінними здібностями. Ми не можемо допустити, щоб вони зруйнували своє здоров'я, постійно перебуваючи в приміщенні та займаючись нескінченною працею... Їхнє життя майже позбавлене різноманітності; сумну переміну вносять лише хвороби, недуги. Раджу таким людям змінювати свій ритм життя, присвячуючи цілий день відпочинку з сім'єю, котра майже повністю позбавлена їхнього спілкування. Службовці не можуть залишити свою роботу, але повинні так організувати працю, щоб все-таки часом відпочивати від неї. Нехай така можливість буде в усіх. ХР 400.1

Я бачила, що наші брати повинні вважати своїм релігійним обов'язком піклуватися про власне здоров'я і сили, дані їм Богом. Господь не вимагає, аби вони вже сьогодні ставали мучениками задля Його справи. Приносячи таку жертву, вони не отримають винагороди, тому що Бог не бажає їхньої смерті⁹. ХР 400.2

Дозвілля: невинні та повчальні заняття. Існують види розваг, вельми корисні для душі й тіла. Людина, перебуваючи у світлі божественних істин, якщо її розум вирізняється проникливістю, знайде чимало можливостей зробити свої розваги не лише невинними, а й повчальними. Відпочинок на свіжому повітрі, милування Божими справами у природі принесуть велику користь¹⁰. ХР 400.3

Я вірю, Бог вимагає від нас завжди використовувати можливості з найбільшою віддачею навіть тоді, коли ми відновлюємо свої тілесні та духовні сили. Ми можемо зібратися разом, як сьогодні^*, — і все це для слави Божої. ХР 400.4

Ми можемо й повинні так організувати свій відпочинок, аби це допомагало нам успішніше справлятися зі своїми обов'язками і наш вплив ставав все благотворнішим для тих, з ким спілкуємось. Це передусім стосується таких нагод, як сьогоднішня, котра повинна привести всіх нас у добрий настрій. Ми повернемося додому, відпочивши тілом і душею, готові працювати з новими силами, надією та мужністю¹¹. ХР 400.5

Бог закликає молодь. Бог запрошує всіх молодих: “Сину мій, віддай Мені своє серце, Я збережу його чистим, Я задовільню його бажання, і ти отримаєш справжнє щастя”. Богові до вподоби дарувати молодим людям щастя і тому Він хоче, аби вони посвятили Йому свої серця, тоді Богом дані здібності людського єства збережуться неушкодженими. Ми прийняли Божий дар — життя. Наші серця б'ються завдяки Йому; Він дає силу всім нашим здібностям. Невинні задоволення не опоганюють жодного з Божих дарів¹². ХР 400.6