Християнська родина

Розділ 78. Сім'я — місіонерський центр

Батьки мають спрямовувати дітей у правильному напрямку. Ми, батьки-християни, повинні вести своїх дітей у правильному напрямку, обережно, розумно й ніжно провадити їх дорогою християнського служіння. Нас поєднує з Богом священне зобов'язання виховати своїх дітей на служіння Йому. Отож, першочерговий обов'язок — дати їм необхідне виховання і оточити відповідною атмосферою, щоб вони могли обрати для себе життя в служінні Богові¹. ХР 390.1

Сучасні діти можуть бути такими, як Даниїл і Естер. Намір Божий щодо дітей, які зростають біля нашого домашнього вогнища, ширший, глибший та вищий, ніж це спроможний збагнути обмежений людський розум. Люди найскромнішого походження, котрих Він знайшов вірними, через певний час можуть бути покликані свідчити про Нього у найвищих зібраннях світу. І не один сучасний юнак, вихований, подібно до Даниїла у його юдейському домі, котрий вивчає Боже Слово і Його справи, засвоює уроки вірного служіння, колись стане перед законодавчими зборами, у судах або царських палатах як свідок Царя царів. Багатьох буде покликано до більш відповідального служіння. Увесь світ відкритий для Євангелія... З усіх куточків нашого світу долинають зойки і благання уражених гріхом сердець, які прагнуть пізнати Бога любові... На нас, котрі отримали це знання і можуть передати його дітям, покладений обов'язок відгукнутися на цей поклик. Перед кожною сім'єю і школою, перед кожним батьком, учителем і дитиною, котрі живуть у світлі Євангелія, постає в цей час кризи питання, що стояло й перед царицею Естер у критичну хвилину історії Ізраїлю: “А хто знає, чи не на час, як оцей, досягла ти царства?” (Ест.4:14)². ХР 390.2

Ефективні методи свідчення про Христа. Не всі можуть поїхати в інші країни як місіонери, але всі можуть стати місіонерами в своїх сім'ях і серед сусідів. Існує багато методів, за допомогою яких члени Церкви можуть поширювати вістку Євангелія серед оточуючих. Один з найуспішніших методів — самовіддане християнське життя на користь людям. Люди, які живуть у тяжких умовах і борються за власне існування, будуть утішені та підкріплені невеликими виявами уваги з нашого боку, які нам нічого не коштують. Прості, невибагливі слова доброти, звичайні знаки уваги розженуть хмари спокус і сумнівів, які огортають душу. Правдиве християнське співчуття виявляється просто і щиро; воно здатне відкрити двері людських сердець, котрі мають потребу в лагідному дотику Христового Духа³. ХР 390.3

Як для чоловіків, так і для жінок існує величезне поле служіння. Потрібна допомога всіх: доброго кухаря, швачки, медсестри. Нехай члени бідних родин вчаться готувати їжу, шити та лагодити одяг, доглядати за хворими й правильно провадити домашнє господарство. Навчайте дітей виконувати невеликі доручення любові й милосердя, служити тим, кому менше поталанило у житті⁴. ХР 391.1

Діти й молодь мають об'єднатися для служіння іншим. Намагаючись виправдати себе, дехто говорить: “Мої домашні обов'язки і діти забирають увесь мій час і кошти”. Батьки, ваші діти покликані бути вашими помічниками, зміцнюючи сили та здібності працювати для Господа. Діти — молодші члени Господньої сім'ї. Їх потрібно виховувати так, щоб вони посвятили себе Богові, Якому належать, бо Він сотворив і викупив їх. Навчайте дітей, що всі сили тіла, розуму й душі належать Богові. Нехай вони допомагають вам у різних сферах безкорисливого служіння. Стережіться, аби ваші діти не стали перешкодою для вас. Нехай вони поділяють з вами духовні й фізичні тягарі. Допомагаючи іншим, діти стають щасливішими і здібнішими⁵. ХР 391.2

Якби юнаки і дівчата в кожній громаді з усією серйозністю посвятили себе Богові, якби виявляли самозречення у домашньому житті, допомагаючи своїм змученим турботами, втомленим матерям, яка зміна відбулася б у наших церквах! Тоді у матері знайшовся би час і для дружніх візитів. Навіть малі діти можуть надавати допомогу, виконуючи невеликі доручення милосердя й любові для благословення інших. Таким чином у тисячах осель відкриється доступ для бідних і нужденних людей, котрі не сповідують нашої віри. Чимало сімей можуть от- римати книги, які пропагують стриманість і здоровий спосіб життя. Поширення цих книг є важливою справою, бо вони містять дорогоцінні знання щодо лікування хвороб; ці знання можуть стати великим благословенням для тих, хто не в змозі оплачувати лікарів⁶. ХР 391.3

Бог бажає, щоб ми були місіонерами. Бог бажає, щоб кожна, навіть мала дитина належала Йому, була прийнята до Божої сім'ї. Незважаючи на юний вік, діти можуть стати членами Божої сім'ї та отримати дорогоцінні досвіди⁷. ХР 392.1

У свої ранні роки діти можуть бути корисними у Божій справі... Господь дасть їм Свою благодать і Святого Духа, аби перемагати нетерплячість, роздратування й усякий гріх. Ісус любить дітей! Він має для них благословення, Йому подобається, коли вони слухаються батьків. Господь бажає, щоб діти стали Його маленькими місіонерами, боролися зі своїми природними нахилами і бажаннями егоїстичних насолод задля служіння Йому. Бог приймає таке служіння, як і служіння старших за віком дітей⁸. ХР 392.2

Словом і прикладом батьки повинні навчати дітей працювати для тих, хто ще перебуває у світі. Виховуйте в дітях співчуття до старих і хворих, щоб вони прагнули полегшувати страждання бідних і нещасних. Їх потрібно привчати до старанності в місіонерській праці, замолоду прищеплювати дух самовідданості й жертовності задля добра інших і просування Христової справи, аби вони могли бути співпрацівниками Божими⁹. ХР 392.3

Нехай батьки вчать своїх дітей істині, яка втілена в Ісусі. Тоді вони простою мовою розповідатимуть своїм товаришам про те, чого дізналися самі¹⁰. ХР 392.4

У Церкві є праця для молоді. Нехай керівники громади розробляють плани, щоб навчити молодь використовувати довірені їй таланти. Нехай старші члени громади працюють із запалом і співчуттям для дітей і молоді. Нехай служителі застосовують всю свою майстерність і винахідливість, аби накреслити плани, за якими молодші члени церкви могли б співпрацювати з ними у місіонерській роботі. Але не думайте, що ви зможете викликати їхню зацікавленість лише довгою проповіддю на місіонерському зібранні. Поміркуйте над методами, які могли б викликати живий інтерес молоді. Нехай кожний візьме участь у роботі! Вчіть юнаків і дівчат виконувати доручення; і нехай щотижня вони звітуються на місіонерському зібранні, розповідаючи про свої досвіди та успіхи, яких досягли благодаттю Христа. Якби ці звіти готували посвячені працівники, то місіонерські зібрання не були б такими нудними й втомлюючими. Вони викликали б великий інтерес, і не було б нестачі у присутніх¹¹. ХР 392.5

Шукайте слушних можливостей поблизу вас. Кожний може знайти для себе слушні можливості... Беріться за роботу, яку слід виконати вашому сусідові, але за яку ви також несете відповідальність^*. Не чекайте, поки інші покличуть вас зробити перші кроки в цій справі. Беріться за роботу без зволікання, пам'ятаючи про особисту відповідальність перед Тим, Хто віддав за вас Своє життя. Працюйте так, ніби ви чуєте звернений особисто до вас заклик Христа пробудитися від сплячки й використати кожну здібність, дану вам Богом, для здійснення Його служіння. Якщо ви повністю посвятили себе Богові, то Він використає вас, аби привести до правди інших, котрих також зробить каналами, щоб таким чином дати світло багатьом душам, що досі залишаються у темряві¹². ХР 393.1

Нехай християнські родини служать в місцях духовної темряви. Бог закликає християнські родини вирушати в місця, де люди перебувають у темряві й полоні хибних уявлень, старанно і наполегливо працювати для свого Господа. Щоб відгукнутися на цей заклик, необхідна самопожертва. Досі багато віруючих чекають, щоб з їхнього шляху зникли всі перешкоди, в той час, як душі у світі гинуть без надії та без Бога. Багато, дуже багато людей задля світських переваг і здобуття освіти наважуються їхати в далекі і небезпечні райони землі і переносити там труднощі й нестатки. А де ж ті, котрі готові зробити це задля того, щоб розповісти іншим про Спасителя? Де чоловіки й жінки, які вирушать в райони, мешканці яких мають потребу в Євангелії, аби розповісти перебуваючим у темряві про Відкупителя?¹³ ХР 393.2

Якщо сім'ї, що оселилися в глухих куточках землі, в місцях, де люди оповиті духовною темрявою, світитимуть там світлом Христового життя, то вони зроблять велику справу. Нехай починають свою працю тихо і скромно, не нав'язуючи свого служіння і не користуючись фондами Конференції, поки зацікав- леність не стане такою великою, що без допомоги служителя вони вже не зможуть продовжувати роботу¹⁴. ХР 393.3

Діти працюватимуть тоді, коли не зможуть працювати інші. Коли небеса переконаються, що дорослі вже не мають змоги проповідувати істину, Божий Дух зійде на дітей, і вони виконуватимуть справу проголошення істини, яку старші працівники не зможуть виконувати через те, що шлях для них закритий¹⁵. ХР 394.1

Під час останніх подій в історії Землі багато хто з дітей і молоді здивують народ своїм свідченням про Істину, яку передаватимуть просто, але в дусі та силі. Вони були виховані в страхові Божому, а старанне дослідження з молитвою Божого Слова справило пом'якшуючий вплив на їхні серця. У недалекому майбутньому чимало дітей сповняться Духом Божим і робитимуть справу проголошення істини світові, яку в той час не зможуть виконувати старші члени Церкви¹⁶. ХР 394.2

Наші церковні школи — це призначені Богом установи для підготовки дітей до цієї великої справи. Викладайте у них дітям особливі істини для теперішнього часу та навчайте практичній місіонерській діяльності. Діти повинні приєднатися до армії працівників, що допомагають хворим і нужденним. Діти можуть взяти участь у медичній місіонерській діяльності і своїми, нехай навіть невеликими справами, сприяти її просуванню... Через них про Божу вістку і Його силу на спасіння довідаються всі народи. Тож нехай Церква піклується про ягнят отари, щоб діти були виховані й навчені служити Богові¹⁷. ХР 394.3

Уміння працювати набувається з практикою. Любов і вірність Христові — джерело правдивого служіння. У серці, якого торкнулася Його любов, народжується бажання працювати для Нього. Підтримуйте це бажання і спрямовуйте в правильному напрямку. Чи то вдома, чи по сусідству, чи в школі присутність бідних, хворих, неосвічених і нещасних не повинна розцінюватися як обтяжлива, але навпаки, як дорогоцінна можливість служіння. У цій праці, як і в кожній іншій, вміння й майстерність здобуваються з практикою. Успіх приходить завдяки виконанню щоденних життєвих обов'язків і служінню нужденним і страждальцям. Без цього навіть найкращі наміри виявляються здебільшого марними, а то й шкідливими. Люди навчаються плавати не на землі, а у воді¹⁸. ХР 394.4