Небесні принципи щасливого життя

“Стережіться фальшивих пророків” (Матв.7:15)

Повстануть фальшиві вчителі, щоб відвернути вас від вузької дороги і тісних воріт. Стережіться їх! Хоча вони й зодягнені в овечий одяг, але всередині — люті вовки. Ісус вказує на ознаку, за якою ми зможемо відрізнити фальшивих учителів від правдивих наставників: “По плодах їхніх пізнаєте їх. Чи ж збирають виноград з тернини, чи фіги з будяків?” НПЩЖ 108.1

Тут не йдеться про те, що ми можемо визначити їх за гарними промовами або їхнім вихвалянням. Про них слід судити на підставі Слова Божого. “До Закону й свідоцтва! Коли вони не так кажуть, як це, то немає в них світла” (англ.пер.). “Перестань, сину мій, слухатися злої намови відхилятися від слів знання” (Ісая 8:20; Прип.19:27). Яке вчення проповідують ці вчителі? Чи навчають вони шанувати та боятися Бога? Чи закликають вони виявляти свою любов до Бога, виконуючи Його заповіді? Якщо люди не усвідомлюють усієї важливості морального закону, легковажно ставляться до повелінь Божих, порушують хоча б одну з найменших Його заповідей і навчають цьому інших, вони не матимуть жодної цінності в очах небес. Ми можемо бути впевнені, що їхні претензії не мають підстав. Вони роблять справу, розпочату князем темряви, ворогом Божим. НПЩЖ 108.2

Не всі ті, хто називають себе християними, насправді належать Христові. Ісус, сказав, що багато тих, хто навчає в Його Ім'я, врешті-решт будуть посоромлені. “Багато хто буде казати Мені в той день: ‘Господи! Господи! Чи ж не Твоїм Ім'ям ми пророкували? Чи ж не Твоїм Ім'ям демонів виганяли? І чи не Твоїм Ім'ям багато чудес творили?’” І скажу їм тоді: “Я ніколи не знав вас! Відійдіть від Мене, ви, що чинили беззаконня!” НПЩЖ 108.3

Є люди, які думають, що вони праведні, в той час, як вони не такі. Називаючи Христа Господом і здійснюючи, на їхню думку, діла Ім'ям Його, вони насправді служать беззаконню. “На устах своїх вони показують багато любові, але серце їхнє ходить за наживою їхньою” (англ.пер.). Проповідник Слова Божого для них, “мов співак забавний, що має гарний голос, ще й на струнах до ладу перебирає. Вони слухають твоє слово, але не виконують його” (Єзек.33:31-32) НПЩЖ 108.4

Даремно лише на словах визнавати себе учнем Христа. Віра в Христа, що спасає душу, є не такою, якою ми її бачимо у багатьох людей. Вони говорять: “Вірте, тільки вірте; а закон не потрібно виконувати”. Однак віра, яка не приводить до послуху, — самообман. Апостол Йоан писав: “Той, Хто каже: ‘Я пізнав Його’, але не виконує заповідей Його, той неправдомовець і немає в ньому правди!” (1Йоан.2:4). Нехай ніхто не думає, що якісь особливі прояви сили або чудеса повинні бути доказом правдивості їхніх справ і думок. Якщо люди легковажно ставляться до Слова Божого, а їхні почуття, думки, дії підносяться вище за правду Божу, то ми можемо сказати, що в таких людях немає світла. НПЩЖ 109.1

Послух є ознакою правдивого учня Ісуса. Дотримання Заповідей є доказом того, що ми щиро любимо Бога. Якщо прийняте нами вчення вбиває гріх у нашому серці, очищує душу та приносить плід святості, тоді ми можемо знати, що це Божа правда. Якщо в нашому житті виявляється милосердя, доброта, лагідність і співчуття, якщо ми радіємо правді, служимо Христові, а не собі, ми можемо бути впевнені, що наша віра правдива… “А що ми пізнали Його, дізнаємося з того, що додержуємось заповідей Його” (1Йоан.2:3). НПЩЖ 109.2