Пророки і царі

Розділ 26. “Ось — Бог ваш!”

За днів Ісаї духовна свідомість людей була затьмарена через їхнє неправильне уявлення про Бога. З давніх-давен сатана намагався примусити людей дивитися на свого Творця як на автора гріха, страждань і смерті. Ті, кого йому вдалося таким чином ошукати, уявляли собі Бога жорстоким і вимогливим. Вони вважали, що Бог тільки й думає про те, щоб звинувачувати й карати, не приймаючи грішника, поки не з'явиться для цього законної підстави. Закон любові, за яким живе і діє Небо, був представлений великим ошуканцем у фальшивому світлі як перешкода для досягнення людського щастя та важке ярмо, звільнення від якого могло б принести усім радість. Він стверджував: виконати принципи Закону неможливо, а покарання за його порушення — це прояв деспотизму. ПЦ 208.1

Що ж стосується ізраїльтян, то для них немає вибачення за втрату правильного уявлення про характер Єгови. Бог неодноразово відкривався їм як “щедрий і милосердний, довготерпеливий, багатомилостивий і справедливий”.¹ “Коли Ізраїль був дитятком, — свідчить він, — Я його полюбив, і з Єгипту покликав Я сина Свого”.² ПЦ 208.2

З якою ж ніжністю поводився Господь з Ізраїлем під час визволення його з єгипетського рабства та по дорозі до Обітованої землі! “В усякому їхньому утиску тісно було і Йому, і Ангел обличчя Його їх спасав. Любов'ю Своєю і своїм милосердям Він викупив їх; Він їх підняв, і носив їх за часів минулих”.³ ПЦ 208.3

“Я Сам піду з тобою”,⁴ — казав Він під час їхніх мандрувань по пустелі. Ця обітниця супроводжувалася надзвичайним відкриттям характеру Єгови, що давало Мойсееві підставу проголошувати перед усім Ізраїлем чесноти Бога, допомагало отримати повне уявлення про властивості їхнього невидимого Царя. “І перейшов Господь перед лицем Його, та й проголосив: ‘Господь, Господь, — Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий, що зберігає ласку для тисяч, прощає беззаконня, злочини й гріхи, хоч не вважає чистим винуватого’”.⁵ ПЦ 209.1

Покладаючись на добре відомі йому довготерпіння, безмежну любов і милість Єгови, Мойсей благав за Ізраїля, коли той на кордоні Обітованого краю, всупереч Божому наказові, відмовився йти вперед. Коли ж їхнє повстання досягло апогею, Господь проголосив: “Ударю його поразою, і позбавлю його насліддя”; а з нащадків Мойсея Він запропонував “народ більший і сильніший, ніж вони”.⁶ Але пророк далі благав чудової милості й обітниць Божих для вибраного народу. Його найпереконливішим аргументом була любов Бога до грішної людини. ПЦ 209.2

Господь милостиво відповів: “Я простив за словом твоїм”. А потім у формі пророцтва Мойсееві було відкрито Божий намір щодо остаточної перемоги Ізраїлю. “Як Я живий, — проголосив Він, — слава Господня наповнить увесь цей Край”.⁶ Божа слава, Його характер, Його милість, доброта, ніжна любов — усе, чого благав Мойсей для Ізраїлю, — мали відкритися усьому людству. Ця обітниця Єгови містила подвійне запевнення: вона була скріплена клятвою. Як вірно те, що Бог живе і панує, так безперечно й те, що про Його славу звіщатимуть “між поганами, про чудеса Його — між усіма народами”.⁷ ПЦ 209.3

“Уся земля повна слави Його”,⁸ — ці почуті Ісаєю слова пісні сяючих серафимів перед престолом стосуються виконання цього пророцтва в майбутньому. Пророк, переконаний у правдивості тих слів, згодом сам сміливо звіщав їх тим, котрі поклонялися дерев'яним та кам'яним ідолам: “Вони бачитимуть славу Господа, велич нашого Бога!”.⁹ ПЦ 209.4

Як же швидко виконується це пророцтво сьогодні! Місіонерська діяльність Божої Церкви на землі приносить багатий урожай, і невдовзі вічне Євангеліє буде проголошене всім народам. “На хвалу слави благодаті Своєї” люди з кожного племені, язика й народу “обдаровані в улюбленому... щоб у наступних віках показати безмірне багатство благодаті Своєї в доброті до нас у Христі Ісусі”.¹⁰ “Благословен Господь Бог, Бог Ізраїлів, Єдиний, що чудеса здійснює; благословенне навіки ім'я Його слави! Нехай Його слава всю землю наповнить!”¹¹ ПЦ 209.5

У видінні, яке Ісая бачив у дворі храму, йому було дане чітке уявлення про характер Бога Ізраїлю. “Високий і Піднесений, повіки Живущий, і Святий Його ім'я” постав перед пророком у незрівнянній величі; однак пророк бачив і милосердя Господа. Той, Хто перебуває “на Височині та в Святині”, пробуває також зі “скрушеним та із смиренним духом, щоб оживляти дух смиренних та оживляти серця скрушених”.¹² Ангел, який дав доручення доторкнутися уст Ісаї, повідомив: “Відійшло беззаконня твоє, і гріх твій окуплений”.¹³ ПЦ 210.1

Споглядаючи свого Бога, пророк, подібно до Савла тарсянина біля Дамаських воріт, не тільки побачив свою нікчемність, а й, отримавши у смиренні серця запевнення в повному і безвідплатному прощенні, став іншою людиною. Він бачив Свого Господа. Йому було дозволено споглядати красу Божественного характеру. Він міг засвідчити про перетворення через споглядання Безмежної Любові. Відтоді ним заволоділо палке бажання бачити заблудлий Ізраїль вільним від тягаря гріха та покарання за нього. “По чому вас іще бити? — запитує пророк. — Прийдіть же і розсудимось, — говорить Господь, — коли б ваші гріхи були, як кармазин, вони стануть білими, як сніг; якщо ж будуть червоні, як багряниця, вони стануть як вовна!” “Обмийтеся, станьте чистими! Відкиньте нікчемні ваші вчинки з-перед очей Моїх, перестаньте чинити зло! Навчіться чинити добро”.¹⁴ ПЦ 210.2

Бог, Якому вони служили, але характер Якого не розуміли, постав перед ними як Великий Цілитель духовної хвороби. І немає значення, що “хвора кожна голова, і кожне серце ослабло”. Немає жодного значення, що “від підошви ноги й аж до тім'я голови нема у нього здорового місця”, а тільки “рани й синці, свіжі порази, невичищені”.¹⁵ Хто блукав у непокорі дорогами власного серця, той, навернувшись до Господа, може знайти зцілення. “Я бачив дороги його, — говорить Господь, — і вилікую його; поведу його й знову дам Мою повну потіху... Спокій, спокій! Далекому та близькому, — говорить Господь, — і вздоровлю його”.¹² ПЦ 210.3

Пророк звеличував Бога — Творця усього сущого. Він звертався до міст Юдеї з такою вісткою: “Ось Бог ваш”. “Так говорить Бог, Господь, Котрий створив небеса і їх розпростер, Який землю утвердив із усім, що із неї виходить”. “Я, Господь, Той, Хто створив усе”. “Я світло формую та темноту творю”. “Я землю створив і людину на ній, небеса Я руками своїми розпростер; Я повеліваю всім зорям”. “До кого ви хочете Мене прирівняти, щоб Я був йому подібний? — говорить Святий. Підійміть угору ваші очі й подивіться! Хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом та кличе усіх їх на ім'я! Сила Його така велика й міць така потужна, що ні одного не бракує”.¹⁶ ПЦ 211.1

До тих, які побоювалися, що не будуть прийняті, коли навернуться до Бога, пророк говорить: “Як же це ти говориш, Якове, і кажеш, Ізраїлю: ‘Закрита доля моя від Господа, і право моє забув мій Господь’. Хіба ж ти не знаєш, або не чув, що Бог відвічний — Творець кінців землі? Він не втомлюється і не знемагає, незбагненний розум Його. Він змореному дає силу, а знеможеному — потугу. Навіть молоді втомлюються й знемагають, і юнаки підупадають силами, а ті, хто надію покладають на Господа, відновлять сили, крила здіймуть, немов орли, побіжать і не знатимуть утоми, підуть уперед, і не знеможуть!” ПЦ 211.2

Серце Безмежної любові вельми близьке до тих, котрі усвідомлюють свою неспроможність звільнитися з тенет сатани; Він милостиво обіцяє зміцнити таких, аби вони могли жити для Нього. “Не бійся, — запевняє Він, — бо Я з тобою, не тривожся, бо Я Бог твій! Я додам тобі сили, Я тобі допоможу, — підтримаю тебе переможною правицею Моєю!” “Бо Я — Господь, Бог твій, Я держу тебе за правицю й кажу тобі: Не бійся, — Я тобі допомагаю! Не бійся, Якове, Мій черв'ячку, слабосилий Ізраїлю! Я тобі допоможу, — говорить Господь, твій Викупитель Святий Ізраїлів!”.¹⁷ ПЦ 211.3

Мешканці Юдеї були негідні Божої турботи, проте Він не залишив їх. Через них Його Ім'я мало бути звеличене серед язичників. Чимало з тих, хто зовсім не знав Його, мали побачити Божественну славу і могли зрозуміти Його милостиві задуми. Він продовжував посилати Своїх слуг-пророків з вісткою: “Верніться кожен зі своєї злої дороги”.¹⁸ “Заради Імені Свого, — говорить Він через Ісаю, — Я відкладав Свій гнів, і заради слави Моєї Я щадив тебе, щоб не погубити”. “Заради Себе, заради Себе Самого Я роблю це, бо як же може бути збезчещене ім'я Моє? Я славою Своєю іншому не поступлюся”.¹⁹ ПЦ 211.4

До всіх людей лунав простий зрозумілий заклик покаятися і навернутися. “Шукайте Господа, доки можна знайти Його, — благав пророк, — кличте Його, поки Він близько! Хай нечестивий покине дорогу свою, а беззаконник — свої задуми, і нехай до Господа навернеться, — і його Він помилує, і до нашого Бога, бо Він на прощення пребагатий!”.²⁰ ПЦ 212.1

Можливо, і ти, шановний читачу, обрав власну дорогу? Чи далеко відійшов ти від Бога? Чи не виявив ти, що плоди беззаконня, якими мріяв насолоджуватися, перетворюються на попіл у ваших устах? І нині, коли твої життєві плани зруйновані, а надія згасла, чи не почуваєшся самотнім і залишеним? Голос, який так часто промовляв до твого серця і до якого ти не бажав прислухатися, знову повторює прості зрозумілі слова: “Вставайте і йдіть, бо це не край спочинку, — через нечистоту, що вас руйнує руїною важкою”.²¹ Поверніться до дому свого Отця. Він кличе тебе: “Навернись до Мене, бо Я викупив тебе!” “Прихиліть ваше вухо і до Мене прийдіть, послухайте, й житиме ваша душа! Я укладу з вами Заповіт вічний, незмінні Давидові милості”.²² ПЦ 212.2

Не слухайте нашіптувань ворога, який говорить: перш ніж прийти до Бога і Христа, ви повинні стати кращими. Якщо ви будете чекати такої хвилини, то ніколи не прийдете до Нього. ПЦ 212.3

Коли сатана показує на ваш заплямований одяг, повторюйте обітницю Спасителя: “Того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть!”.²³3 Скажіть ворогові, що Кров Ісуса Христа очищає від усякого гріха. Нехай вашою молитвою стане прохання Давида: “Окропи мене іссопом, — і я буду чистий, обмий мене — і я стану біліший від снігу”.²⁴ ПЦ 212.4

Заклик пророка спрямувати увагу народу на живого Бога, прийнявши дари Його благодаті, не залишилися даремними. Знайшлися такі, хто щиро відгукнувся, залишив своїх ідолів і почав служити Єгові. Такі особистості навчилися бачити у своєму Творцеві любов, милосердя та ніжне співчуття. Навіть у найпохмуріші дні в історії Юдеї, коли в країні залишався тільки останок, слова пророка продовжували приносити плоди рішучих змін. “Того дня, — звіщає Ісая, — зверне людина погляд до свого Творця, а очі дивитимуться на Святого ізраїлевого. І не звертатиме уваги на жертовники — діло рук своїх, і не дивитиметься на те, що зробили її пальці, ні на ашери [стовпи на честь Астарти], ані на стовпи на честь сонця”.²⁵ ПЦ 212.5

Багато людей побачили Того, Котрий увесь розкіш, визначніший за десятки тисяч інших. Таким була дана чудова обітниця: “Твої очі побачать Царя в Мого пишній красі”.²⁶ Їхні гріхи будуть прощені, і вони хвалитимуться виключно Богом. У той радісний день звільнення від ідолопоклонства ці люди скажуть: “Бо там Господь для нас величний, — замість рік, струмків широких... Бо Господь — суддя наш; Господь — наш законодавець; Господь — цар наш; Він спасе нас”.²⁶ ПЦ 213.1

Вістка, з якою Ісая звертався до тих, котрі вирішили залишити свої лихі дороги, була сповнена тіхи і підбадьорення. Прислухайтеся до слів Господа, проголошених через Його пророка: “Пам'ятай про це, Якове та Ізраїлю, бо ти слуга Мій! Я тебе сотворив для Себе слугою, Мій Ізраїлю, — ти не будеш забутий у Мене! Переступи твої Я розігнав неначе хмару, і немов туман — гріхи твої. Навернися ж до Мене, бо Я викупив тебе!”.²⁷ ПЦ 213.2

“Того дня ти скажеш: Хвалю Тебе, Господи, бо Ти гнівався на мене, та гнів Твій відвернувся від мене і Ти поштив мене. Бог — спасіння моє! Безпечний я, і не боюсь, бо Господь, — сила моя та моя пісня, Він став для мене спасінням... ПЦ 213.3

Співайте Господеві, бо Він величне вчинив, і хай це буде відомо по всій землі! Радійте і веселіться, мешканці Сіону, бо серед тебе Великий, і Святий Ізраїлів!”.²⁸ ПЦ 213.4