Велика боротьба

Розділ 36. Прийдешня боротьба

На самому початку великої боротьби на небесах сатана мав на меті повалити Закон Божий. Щоб досягти цього, він повстав проти Творця. Вигнаний через це з неба, він продовжує ту саму справу на землі. Вводити людей в оману і спонукати їх до порушення Закону Божого — це найголовніша мета сатани. Незалежно від того, чи досягається це порушенням всього Закону, чи тільки однієї із заповідей, врешті-решт результат неминуче той самий. Бо хто “згрішить в одному”, той виявляє зневагу до всього Закону; своїм впливом і прикладом він свідчить про те, що стоїть на боці беззаконня, і тому “стає винним у всьому” (Яків 2:10). ВБ 543.1

Намагаючись викликати у людей зневажливе ставлення до божественних постанов, сатана спотворив учення Біблії, і внаслідок цього у віровчення тисяч людей, які запевняють, що вірять у Святе Письмо, закралися серйозні помилки. Заключна велика битва між Істиною і оманою буде й останньою битвою віковічної боротьби довкола Закону Божого. Ми живемо напередодні цієї заключної боротьби — між законами людськими і заповідями Єгови, між релігією Біблії й релігією переказів і традицій. ВБ 543.2

Об'єднані сили, які виступають у цій боротьбі проти істини і праведності, вже розпочали активно діяти. Як мало цінується Святе Письмо, яке дійшло до нас такою дорогою ціною страждань і крові! Біблія стала доступною для всіх, але небагато є тих, хто по-справжньому прийняв її і зробив дороговказом у своєму житті. Невір'я набуло значного і тривожного поширення не тільки в світі, а й у церкві. — і це викликає тривогу. Багато людей дійшло до того, що заперечують учення, які є стовпами християнської віри. Величні факти творіння, як про них свідчили натхненні Духом Божим мужі, гріхопадіння людини, викуплення, вічність Закону Божого — все це відкидається цілком або частково більшою частиною християнського світу. Тисячі людей пишаються своєю мудрістю і незалежністю, вважають цілковиту довіру Біблії ознакою слабкості. Критика Святого Письма, тлумачення його тільки в символічному плані, а також заперечення найважливіших істин, котрі містяться в ньому, тепер розцінюється як доказ особливої обдарованості та ерудованості. Багато священнослужителів навчають народ, а професори і вчителі — студентів, що Закон Божий був змінений або скасований, а ті, що продовжують вірити в незмінність його постанов і буквально виконують всі його заповіді, гідні жалю і зневаги. ВБ 543.3

Відкидаючи Істину, люди відкидають і її Автора. Порушуючи Закон Божий, вони заперечують авторитет Законодавця. Із фальшивого вчення і теорій так само легко зробити ідола, як і витесати його з дерева або каменю. Зображуючи характер Бога у фальшивому світлі, сатана викликає у людей хибне уявлення про Нього. В умах багатьох місце Єгови зайняв ідол філософії, тим часом як живого Бога, відкритого у Його Слові, у Христі та ділах Його творіння, поважають небагато. Тисячі обожнюють природу і водночас відкидають її Творця. Ідолопоклонство, хоч і в особливій формі, існує в сучасному християнському світі так само, як існувало і в давньому Ізраїлі за днів Іллі. Бог багатьох сучасних мудреців, філософів, письменників, політиків, журналістів; бог вишуканого елітарного кола; бог багатьох коледжів, університетів і навіть деяких богословських закладів не набагато кращий за Ваала, фінікійського бога сонця. ВБ 544.1

Жодна з прийнятих християнським світом оман не виступає так відверто проти авторитету божественної влади небес, жодна не суперечить так зухвало велінню розуму і не має таких згубних наслідків, як сучасне вчення про те, що Закон Божий більше не є обов'язковим для людини. У кожного народу є свої закони, які необхідно поважати і виконувати, жоден уряд не може існувати без них; то чи можна собі уявити, що Творець Неба і Землі не має Закону, щоб управляти створеними Ним істотами? Уявімо собі, що хто-небудь із видатних служителів церкви почав би прилюдно навчати, що закони, які діють у країні і оберігають права її громадян, не обов'язкові, що вони тільки обмежують свободу народу, і тому їх не треба виконувати. Як довго терпіли б таких людей за кафедрою? Але хіба нехтування державними національними законами є більшим злочином, ніж зневага тих божественних приписів, котрі є основою будь-якого правління? ВБ 545.1

Швидше можна сподіватися, що держави скасують свої закони і дозволять громадянам чинити все, що їм заманеться, аніж Володар Всесвіту скасує Свій Закон та залишить світ без мірила, згідно з яким засуджується винний та виправдовується слухняний. Чи відомі нам наслідки усунення Божого Закону? Такий дослід вже був проведений. Страшні часи переживала Франція, коли атеїзм став панівною силою! Увесь світ побачив, що нехтування Божими обмеженнями означає ні що інше, як згоду на панування найжорстокішого тирана. Коли відкидається мірило праведності, тоді відкривається шлях для князя темряви, для встановлення його влади на землі. ВБ 545.2

Там, де відкидаються божественні заповіді, гріх більше не виглядає гріховним, а праведність — привабливою. Внаслідок цього згубного впливу дух непокори сіється в серцях дітей і молоді, котрі за своєю природою є свободолюбивими і як наслідок — у суспільстві процвітають беззаконня і розбещеність. Висміюючи легковірність тих, хто кориться принципам Божим, люди охоче приймають оману сатани. Вони дають волю тілесним пристрастям і чинять гріхи, які накликали суди Божі на язичників. ВБ 545.3

Хто навчає народ легковажно ставитися до Божих заповідей, той сіє непослух, щоб свого часу пожати його. Як тільки будуть відкинуті обмеження, накладені Законом Божим, людські закони також перестануть виконуватись. Оскільки Бог забороняє аморальні вчинки, бажання заволодіти чужою власністю, шахрайство, неправду й обман, то люди готові знехтувати Його постановами як перешкодою на шляху до земного добробуту, однак вони не усвідомлюють, якими будуть наслідки скасування цих заповідей. Якщо Закон не є обов'язковим, то чому людина повинна боятись порушувати його? У такому випадку людська власність була б піддана небезпеці. Люди віднімали б майно силоміць у своїх сусідів і сильніші ставали б найбагатшими. Саме життя було б нічого не вартим. Шлюбна обітниця вже не вважалася б святим захистом, що охороняє сім'ю. Сильний при бажанні зміг би відібрати дружину свого ближнього. П'ята заповідь була б усунута разом з четвертою. Діти не зупинялися б ні перед чим, навіть перед убивством своїх батьків, щоб тільки задовольнити бажання своїх зіпсутих сердець. Цивілізований світ став би зграєю розбійників і вбивць; мир, спокій і щастя зникли б із землі. ВБ 546.1

Учення про те, що люди вільні від дотримання заповідей Божих, послабило силу моральних обов'язків і відкрило шлях для гріха. Беззаконня, розпуста і аморальність виливаються на нас загрозливим потоком. Сатана почуває себе впевнено в багатьох сім'ях. Його прапор майорить над домами удаваних християн. Всюди панують заздрість, лихі підозри, лицемірство, відчуженість, суперництво, сварки, порушення священних обітниць, потурання гріховним пристрастям. Уся система релігійних принципів і вчень, які повинні б бути основою і надійною підвалиною суспільного життя, стала хиткою спорудою, яка ось-ось упаде. У багатьох країнах наймерзотніші злочинці, потрапляючи за грати, часто стають об'єктом незаслуженої уваги, ніби вони вчинили щось героїчне. Широко рекламуються їхні характери і злочини. Преса описує найогидніші подробиці гріха, заохочуючи цим інших до шахрайства, грабіжництва і вбивства, а сатана не може натішитись успішним здійсненням своїх лиховісних планів. Порочність, безпричинні вбивства, жахливе зростання непомірності та беззаконня повинні спонукати всіх, хто боїться Бога, замислитись над тим, як зупинити цей потік зла. ВБ 546.2

Корупція стала характерним явищем в органах правосуддя. Жадоба до наживи і любов до чуттєвих насолод керують людьми, наділеними владою. Нестриманість так затьмарила розум багатьох, що сатана здобув майже повну владу над ними. Захисники справедливості перетворилися на хабарників, людей низької моралі. Пияцтво, бенкети, сліпа пристрасть, заздрість і будь-яка нечесність опанували тими, хто поставлений вершити правосуддя. “І правосуддя назад відступилося, а справедливість здалека стоїть, бо на майдані спіткнулася істина, правда не може прийти” (Ісая 59:14). ВБ 547.1

Беззаконня і духовний морок, які процвітали під час папського панування, стали неминучим наслідком заборони Святого Письма. Але де шукати причину широкого поширення безбожності, відкинення Закону Божого і зв'язаного з цим зіпсуття з усіма його згубними наслідками в наш вік релігійної свободи, коли яскраво сяє світло Євангелія? Тепер, коли сатана більше не може тримати світ у своїй темряві, забороняючи Святе Письмо, він удається до інших засобів, щоб досягти тієї ж мети. Підірвати віру в Біблію — це те саме, що знищити саму Біблію. Поширюючи думку про те, що Закон Божий не обов'язковий, він з таким же успіхом переконує людей порушувати його, ніби вони зовсім не обізнані з його заповідями. Тепер, як і в минулі віки, сатана продовжує діяти через церкву, проводячи в життя свої наміри і плани. Сучасні релігійні організації відмовляються слухати і сприймати непопулярні в їх середовищі істини, ясно викладені на сторінках Святого Письма, і в боротьбі проти них вдаються до різноманітних тлумачень, внаслідок чого сіється невір'я. Дотримуючись папського облудного вчення про безсмертя душі та свідомий стан людини після смерті, вони тим самим відкинули єдиний захист від спокус спіритизму. Вчення про вічні муки призвело багатьох до того, що вони перестали вірити в Біблію. Коли люди дізнаються про четверту заповідь, вони переконуються, що потрібно святкувати сьомий день — суботу, тоді як сучасні вчителі, не бажаючи виконувати Божі постанови, заявляють, що Закон Божий вже не потрібний. Отже, вони відкидають Закон, а разом з ним і суботу. З поширенням руху за реформу суботи це заперечення Закону Божого з метою ухилення від виконання четвертої заповіді стане майже загальним. Учення релігійних вождів відчинили двері для невір'я, спіритизму та зневажливого ставлення до святого Божого Закону, і на цих людях лежить страшна відповідальність за те беззаконня, яке існує в християнському світі. ВБ 547.2

Однак саме ці люди твердять, що причина швидкого поглиблення моральної кризи приховується в опоганенні так званої “Християнської суботи” і що введення обов'язкового дотримання неділі великою мірою поліпшило б моральний стан суспільства. Це твердження з особливою наполегливістю виголошується в Америці, де широко проповідується вчення про істинну суботу. Суспільний рух, що закликає до поміркованості, і є одною з важливих моральних реформ, часто поєднується з рухом за святкування недільного дня. Ініціатори цього руху запевняють, що служать в штересах суспільства, а тих, хто відмовляється прилучатися до них, оголошують противниками поміркованості та реформи. Але той факт, що рух, який виступає на захист заблудження, поєднується з корисною за своєю сутністю діяльністю, не дає підстав прихильно ставитись до заблудження. Ми можемо приховати отруту, змішавши її зі здоровою їжею, але це не змінить її природи. Навпаки, це створить ще більшу небезпеку, оскільки отруту приймають несвідомо. Один з хитрих прийомів сатани полягає в тому, щоб, змішуючи оману з істиною, надавати їй правдоподібного вигляду. Провідники руху за святкування неділі можуть виступати на захист реформ, яких дійсно потребує народ і принципи яких відповідають Біблії, але якщо поряд з цим висуваються вимоги, котрі суперечать Закону Божому, Його слуги не можуть приєднуватися до них. Ніщо не може виправдати тих, хто усуває заповіді Божі заради людських постанов. ВБ 548.1

Сатана зводить людей двома великими заблудженнями: безсмертям душі та святістю недільного дня. Перше з них закладає основу для спіритизму, а друге зміцнює зв'язки з Римом. Протестанти Сполучених Штатів першими простягнуть руку через прірву, щоб подати її спіритизмові. Потім вони переступлять через неї, щоб подати руку римській владі, і під впливом цього троїстого союзу ця країна піде слідами Риму, відкидаючи право на свободу совісті. ВБ 549.1

Оскільки спіритизм стає все більш подібним до формального сучасного християнства, він володіє більшою силою для обману і зведення. Сам сатана пристосувався до сучасних порядків і звичаїв. Він з'явиться під виглядом ангела світла. За допомогою спіритизму будуть творитися чудеса, зцілятися хворі, а також відбуватимуться надприродні явища, яких не можна буде заперечувати. Оскільки духи говоритимуть про свою віру в Біблію та виявлятимуть повагу до церковних постанов, то їхня робота вважатиметься проявом божественної сили. Між формальними християнами і невіруючими людьми пролягає ледь помітна межа. Члени церкви люблять те, що любить світ, завжди готові з'єднатися з ним; і сатана вирішив об'єднати їх в одну спілку, щоб таким чином утвердити власні пропозиції, втягнувши всіх до лав спіритизму. Папісти, котрі пишаються тим, що чудеса є непомильною ознакою істинної церкви, будуть зведені цією чудодійною силою без великих зусиль; протестанти, які відкинули щит правди, також будуть обмануті. Католики, протестанти і світські люди — всі приймуть вигляд побожності, зрікаючись при цьому його сили; вони вбачатимуть у цьому об'єднанні могутній рух на користь навернення світу як на початок давно очікуваного тисячолітнього царства. ВБ 549.2

Через спіритизм сатана виставлятиме себе благодійником людства, зціляючи людські хвороби, він пропонує світові нову і більш піднесену релігію, але насправді він буде діяти як губитель. Його спокуси зведуть тисячі людей. Нестриманість позбавляє людину здорового глузду, внаслідок чого виникають розпуста, ворожнеча і кровопролиття. Сатана знаходить особливе задоволення у війнах, котрі збуджують у людських душах найнижчі пристрасті й наймерзенніші інстинкти, а заплямовані кров'ю жертви пороку йдуть у вічну загибель. Його мета — підбурювати народи до війни, щоб у такий спосіб відвернути увагу людей від приготування до приходу Христа. ВБ 550.1

Щоб зібрати врожай неприготовлених душ, сатана діє і через стихії. Він вивчив таємниці природи і намагається підкорити їх собі, наскільки це допускає Господь. Коли йому було дозволено завдати страждань Йову, з якою поспішністю зникли отари, будівлі, слуги і діти; одне лихо наздоганяло інше. Тільки Бог оберігає Своє творіння і захищає його від сили губителя. Але християнський світ зневажливо відкинув закон Єгови, і Господь вчинить те, про що попереджав: Він залишить землю без Свого благословення, позбавить захисту тих, хто повстав проти Його Закону, хто навчає і примушує інших наслідувати їх приклад. Сатана має владу над усіма, кого Бог не охороняє особливим чином. До декого він ставиться з винятковою прихильністю, оточує добробутом, щоб через них найкраще здійснювати свої плани, а іншим людям спричиняє багато неприємностей і горя, схиляючи їх вірити, що це Бог є причиною усіх їхніх страждань. ВБ 550.2

Коли сатана з'являється перед людьми як великий цілитель, що нібито може вилікувати всі їхні недуги, він насправді несе страждання і горе — поки багатолюдні міста не будуть спустошені і перетворені в купи руїн. Він робить це вже сьогодні. Сатана повсюди виявляє свою силу в нещасних випадках, різних стихійних лихах на воді й суші, у великих спустошливих пожежах, руйнівних ураганах, страшних бурях на водних просторах, гігантських хвилях цунамі й нечуваних землетрусах. Він винищує дозріваючі посіви, внаслідок чого приходять голод і злидні. Він отруює повітря смертоносними інфекціями, і тисячі людей гинуть від епідемій. Нещастя і лиха ставатимуть частішими і загрозливішими. Гинутимуть люди і тварини. “…Засумує, зів'яне земля, ослабне й зів'яне всесвіт, ослабнуть вельможі народу землі… Й осквернилась земля під своїми мешканцями, бо переступили закони, постанову порушили, зламали вони заповіти вічного…” (Ісая 24:4—5). ВБ 551.1

Тоді великий ошуканець буде переконувати людей, що ці лиха накликали ті, хто служить Богові; люди, які викликали незадоволення Боже, будуть звинувачувати в своїх нещастях тих, хто своїм послухом Закону Божому завжди був докором для його порушників. Буде проголошено, що люди, порушуючи святість недільного дня, зневажають Бога; що саме цей гріх стягнув на землю лихо, яке не припиниться доти, доки найсуворішим чином не буде запроваджений закон про святкування неділі, і ті, які торочать про вимоги четвертої заповіді, безчестять цим недільний день, баламутять народ, по-збавляючи його Божих благословень і земного добробуту. Таким чином повториться те саме звинувачення, яке свого часу було висунуте проти Божого слуги: “І сталося, коли Ахав побачив Іллю, то сказав до нього: ‘То це ти той, що непокоїш Ізраїля?’ А той відповів: ‘Не я тривожу Ізраїля, а тільки ти та дім твого батька через ваше недотримання Господніх заповідей, і ти пішов за Ваалами’” (1Цар.18:17—18). Коли гнів народу, викликаний фальшивим звинуваченням, досягне найвищої точки, тоді він поведеться з Божими посланцями так само, як відступницький Ізраїль з Іллею. ВБ 551.2

Чудодійна сила, яка виявлятиметься через спіритизм, буде спрямована проти тих, хто вирішив більше слухатися Бога, ніж людей. Духи будуть говорити, що вони послані від Бога, аби переконати тих, хто зневажає недільний день, в їхій помилці, запевняючи, що державним законам країни треба коритись так само, як і Закону Божому. Вони будуть висловлювати жаль з приводу великого зіпсуття світу, пщтримуючи свідчення релігійних учителів, що порушення недільного дня якраз і є причиною такого великого занепаду моралі. Великим буде гнів проти тих, хто відмовиться прийняти їхнє свідоцтво. ВБ 552.1

Сатана застосує в цій останній боротьбі проти народу Божого той самий прийом, що й на початку великої боротьби в небі. Спочатку він заявляв, що всі його зусилля спрямовані тільки на те, щоб зміцнити божественне правління, однак таємно робив усе можливе, щоб його повалити. І в тій роботі, яку він сам намагався здійснити, диявол пізніше звинуватив ангелів, які залишились вірними Богові. Такий самий метод обману властивий і римській церкві. Вона оголосила себе намісницею Бога на землі й водночас упродовж усієї своєї історії намагалась піднестись вище Бога, змінивши Його Закон. Під час римського панування мученики, які прийняли смерть за свою вірність Євангелію, були проголошені злочинцями, їх звинувачували в тому, що вони мали зв'язок із сатаною. Були використані всі засоби, щоб затаврувати їх ганьбою і виставити перед людьми, і навіть перед самими собою найстрашнішими злочинцями. Так буде й надалі. У той час, коли сатана намагатиметься знищити тих, хто шанує Закон Божий, він зробить все так, що їх звинуватять як порушників Закону, що ганьблять Бога і стягають Його суди на світ. ВБ 552.2

Бог ніколи не творить насильства ні над волею, ні над сумлінням людини; сатана ж, навпаки, постійно вдається до насильства й жорстокості, щоб підкорити тих, кого не може звести іншим шляхом. Застосовуючи залякування і насильство, він прагне заволодіти сумлінням і домогтися поваги до себе і поклоніння. Для досягнення цього він діє через релігійну, громадянську влади, спонукаючи їх видавати закони, котрі суперечать Закону Божому. ВБ 553.1

Шанувальники біблійної суботи будуть проголошені ворогами закону й порядку, руйнівниками моральних засад суспільства, котрі призводять до анархії та морального занепаду, накликають суди Божі на землю, їхні сумлінність та вірність будуть представлені як упертість, непокора і неповага до влади, їх будуть оскаржувати як ворогів влади. Церковні служителі, які заперечують вимоги божественного Закону, говоритимуть з кафедри про обов'язок кожної людини коритися владі як призначеному Богом авторитету. На законодавчих зборах і в судах виконавці заповідей Божих будуть виставлені у фальшивому світлі та засуджені, їхні слова будуть перекручені, спонукання хибно витлумачені. ВБ 553.2

Оскільки протестантські церкви відкидають ясні докази Святого Письма на захист Божого Закону, вони намагатимуться змусити замовкнути тих, чиєї віри не змогли спростувати за допомогою Біблії. Хоч вони не бажають визнати це, та, проте, вступають на шлях переслідування тих, котрі за переконанням свого сумління відмовляються робити те, що робить решта християнського світу, і не визнають вимог папської суботи, тобто неділі. ВБ 554.1

Духовенство і держава об'єднаються, щоб усілякою ціною — підкупом, переконанням і силою — змусити всі верстви суспільства вшановувати недільний день. Відсутність божественного авторитету буде компенсована насильством. Політична корупція вбиває любов до справедливості та повагу до істини, і навіть у волелюбній Америці державні діячі та законодавці, щоб здобути собі прихильність суспільства, підуть на поступки вимогам народу і видадуть закон про святкування недільного дня. Здобута такою дорогою ціною свобода совісті буде зневажена. У боротьбі, яка швидко наближається, виконаються слова пророка: “І змій розлютився на жінку і пішов воювати з останком насіння її, що бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове” (Відкр.12:17). ВБ 554.2