Велика боротьба
Розділ 28. Судове слідство
“Я бачив, — говорить пророк Даниїл, — аж ось були поставлені престоли, і засів Стародавній днями. Одежа Його — біла як сніг, а волосся голови Його немов чиста вовна, а престол Його — вогняне полум'я, колеса Його — палаючий вогонь. Вогненна річка пливла й виходила з-поперед Нього; тисячі тисяч служили Йому, і силенна безліч стояли перед Ним. Суд засів і розгорнуто книги” (Дан.7:9—10). ВБ 449.1
Так пророкові був показаний великий і урочистий день, коли Суддя всієї землі розгляне життя й характери людей, і кожний отримає відплату згідно з учинками своїми. Стародавній днями — це Бог Отець. Псалмист сказав: “Перш ніж постали гори і народилася земля і Всесвіт, від віку й до віку Ти Бог” (Псал.89:2). Він — Джерело життя і всіх законів — повинен головувати на суді. На цьому великому суді присутні також святі ангели як служителі і свідки, котрих налічується незліченна кількість. ВБ 449.2
“Аж ось на небесних хмарах йшов ніби Син Людський, і прийшов аж до Стародавнього днями, і Його підвели перед Нього. І Йому було дано владу, слава й царство, і всі народи, племена та язики будуть служити Йому. Влада Його — влада вічна, яка не минеться…” (Дан.7:13—14). Тут йдеться не про Другий прихід Христа на землю. Він підходить до Стародавнього днями на небесах, щоб прийняти владу, славу і царство, які будуть дані Йому після закінчення Його посередницького служіння. Саме про цей прихід, а не про Другий Його прихід на землю розповідається в пророцтві. Він мав відбутися в 1844 р. після закінчення 2300 днів. У супроводі святих ангелів наш великий Первосвященик входить до Святого святих і там стає перед Богом, щоб завершити заступницьке служіння за людей — завершити слідчий суд та відкупити тих, хто виявиться гідним отримати благословення. ВБ 449.3
У прообразному служінні тільки ті, хто приходив до Бога, визнаючи свій гріх та розкаявшись в ньому, і чиї гріхи через кров жертви за гріх були символічно перенесені до святині, могли взяти участь у служінні великого Дня очищення. Так і у великий день остаточного примирення і слідчого суду будуть розглядатися тільки справи Божого народу. Суд над нечестивими — це інша, окрема подія, яка відбудеться пізніше. “Бо вже час суду розпочатися з дому Божого; коли ж уже почнеться з нас, то який кінець тих, хто не покоряється Євангелію Божому?” (1Петр.4:17). ВБ 450.1
Вирок суду буде виноситися згідно із записами, зробленими в небесних книгах, де записані імена та вчинки людей. Пророк Даниїл сказав: “Суд засів, і розгорнулися книги” (Дан.7:10). Автор книги Відкриття, змальовуючи цю ж подію, додає: “Й інша книга була розкрита — книга життя. І судилися мертві згідно з написаним у книгах, згідно з ділами своїми” (Відкр.20:12). ВБ 450.2
Книга життя містить імена всіх тих, що будь-коли служили Богові. Ісус заповідав Своїм учням: -“Радійте тому, що імена ваші записані на небесах” (Лука 10:20). Павло писав про своїх вірних співпрацівників, “імена яких у книзі життя” (Филп.4:3). Даниїл, що бачив у видінні “час утиску, якого не бувало”, зазначив, що народ Божий буде врятований, — “кожен, хто буде знайдений записаним у книзі” (Дан.12:1). А автор книги Відкриття підтвердив, що лише ті увійдуть до Божого міста, імена котрих “записані в книзі життя в Агнця” (Відкр.21:27). ВБ 450.3
Пам'ятна книга пишеться перед Господом, і в ній зазначені добрі діла тих, “хто страх перед Господом має, і хто поважає їм'я Його” (Мал.3:16). їхні слова віри та вчинки любові записані на небесах. Неємія мав це на увазі, коли сказав: “Пам'ятай же мене, Боже, за це і не зітри моїх добродійств, які я зробив у Божому домі” (Неєм.13:14). У пам'ятній книзі Божій увічнений кожний праведний вчинок. У ній точно зафіксовані кожна переборена спокуса, кожне переможене зло, кожне слово ніжного співчуття. Там записується кожний жертовний вчинок, кожне страждання і біль, перенесені за Христа. Псалмист підкреслив: “Мої скитання Тобі відомі, сльози мої збери в посудину Твою: чи ж не записані вони у книзі Твоїй?” (Псал.55:9). ВБ 450.4
Там також зазначаються і гріхи людей. “Бо Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне, — чи добре воно, чи лихе” (Екл.12:14). Спаситель говорить: “За всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь у день суду. Бо за слова свої будеш виправданий і за слова свої будеш осуджений” (Матв.12:36—37). У цій найвірнішій книзі записані потаємні наміри і спонукання, бо Бог “висвітлить заховане в темряві і виявить задуми сердець” (1Кор.4:5). “Ось написане перед обличчям Моїм: …укупі переступи ваші й переступи ваших батьків, — говорить Господь” (Ісая 65:6—7). ВБ 451.1
Всі діла людини досліджуються перед Богом та реєструються як праведне чи неправедне. Проти кожного імені в небесних книгах з разючою точністю зазначені кожне погане слово, кожний самолюбивий вчинок, кожний невиконаний обов'язок і кожний таємний гріх, що майстерно приховується. Знехтувані перестороги та докори Духа Святого, прогаяні хвилини, невикористані можливості, добрий чи поганий вплив з його далекосяжними наслідками, — все це фіксується ангелом. ВБ 451.2
Закон Божий — мірило, згідно з яким будуть оцінюватися характери людей на суді. Мудрий Соломон говорить: “Бога бійся й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині! Бо Бог приведе кожну справу на суд” (Екл.12:13—14). Апостол Яків застерігав братів: “Так говоріть і так робіть, як такі, що мають бути суджені за Законом свободи” (Яків 2:12). ВБ 451.3
Той, хто на суді буде визнаний гідним, візьме участь у воскресінні праведних. Ісус сказав: “А ті, що сподобляться досягти того віку і воскресіння з мертвих… рівні ангелам і є сини Божі, ставши синами воскресіння” (Лука 20:35—36). І знову Він говорить: “І повиходять ті, що чинили добро, у воскресіння життя” (Йоан 5:29). Померлі праведні воскреснуть тільки після суду, на якому вони будуть визнані гідними “воскресіння життя”. Отже, вони особисто не будуть присутніми на суді, де буде розглядатися їхня справа і вирішуватися їхня доля. ВБ 451.4
Ісус буде їхнім Захисником. Він буде благати Бога за них, “Коли б хтось згрішив, то ми маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведника” (1Йоан 2:1). “Бо Христос увійшов не в рукотворне святилище, яке було на зразок справжнього, але в саме небо, щоб предстати нині за нас перед лицем Божим” (Євр.9:24). “Тому-то може і спасати завжди тих, які приходять до Бога через Нього, бо Він завжди живий, щоб заступатися за них” (Євр.7:25). ВБ 452.1
Коли на суді розкриваються книги, тоді життя усіх, хто вірив в Ісуса, переглядається перед Богом. Почавши від перших людей, що жили на землі, наш Заступник розглядає справи всіх наступних поколінь і закінчує тими, хто живе в теперішній час. Згадується кожне ім'я, справа кожного ретельно досліджується. Одні імена приймаються, інші — відкидаються. Якщо хтось має непро-щені гріхи, в яких він не розкаявся, то ім'я такої людини буде викреслене з книги життя, а запис про її добрі діла буде витертий з пам'ятної книги Божої. Господь сказав Мойсееві: “Хто згрішив Мені, того витру із книги Моєї” (Вих.32:33). А пророк Єзекіїль говорить: “А коли б праведний відвернувся від своєї справедливості й став робити кривду… уся справедливість його, яку він робив, не пригадається” (Єзек.18:24). ВБ 452.2
Всі, які щиро розкаялися в гріхах і вірою прийняли кров Христа як свою викупну жертву, мають проти свого імені в небесних книгах помітку про прощення. Оскільки вони стали спільниками праведності Христа, а їхні характери відповідають вимогам Закону Божого, то їхні гріхи будуть викреслені, вони ж будуть визнані гідними вічного життя. Господь сказав через пророка Ісаю: “Я, Я є Той, Хто стирає провини твої ради Себе, і гріхів твоїх не нам'ятає! ” (Ісая 43:25). Ісус говорить: “Переможець зодягнеться в білу одежу, і Я не викреслю їм'я його з книги життя, а визнаю іме'я його перед Отцем Моїм і перед ангелами Його” (Відкр.3:5). “Кожного, хто буде визнавати Мене перед людьми, того і Я визнаю перед Отцем Моїм небесним. А хто відречеться Мене перед людьми, того і Я відречусь перед Отцем Моїм небесним” (Матв.10:32—33). ВБ 452.3
Найглибший інтерес, який виявляють люди до рішень земних судів, є лише слабким відображенням того інтересу, з яким на небесному суді перед Суддею Всесвіту будуть розглянуті справи тих, що увійшли до книги життя. Божественний Посередник благає простити гріхи тим, хто, віруючи в Його кров, отримав перемогу. Він просить повернути їм Едемський дім та їхнє “старе панування” як Його співспадкоємцям (Мих.4:8). Сатана, намагаючись спокусити й обдурити людство, сподівався зруйнувати Божественний план при створенні людини; але Христос просить, щоб цей план був здійснений, ніби гріхопадіння людини ніколи й не було. Він просить для Свого народу не тільки прощення і виправдання повного та остаточного, але щоб він розділив Його славу та засів на Його престолі. ВБ 453.1
В той час, коли Ісус благає за викуплених Його благодаттю, сатана звинувачує їх перед Богом як порушників Закону. Великий ошуканець намагався посіяти в них сумніви, недовір'я до Бога, відлучити від Його любові, спонукати порушувати Його Закон. А тепер він вказує на їхнє життя, недоліки характеру, на їхню несхожість з Христом, яка ганьбить їх Відкупителя, на всі гріхи, до яких він сам їх спокусив; і на підставі всього цього сатана заявляє на них права як на своїх підданих. ВБ 453.2
Ісус не виправдовує їхні гріхи, але вказує на розкаяння, віру і, благаючи простити їх, Він підносить Свої зранені руки перед Отцем і святими ангелами та говорить: “Я знаю їх по імені. Я записав їх на долонях Моїх рук” (Ісая 49:16). “Жертва Богові — скрушений дух; серця скрушеного та покірливого Ти не відкинеш, Боже!” (Псал.50:19). Звертаючись до обвинувача Свого народу, Христос говорить: “Нехай Господь загрозить тобі, сатано! Нехай заг-розить тобі Господь, що вибрав Єрусалим. Хіба він не головешка, вихоплена з вогню?” (Зах.3:2). Христос зодягне Своїх вірних у власну праведність, щоб представити їх Отцеві “славною Церквою, яка не має плями, ні порока чи чогось подібного” (Ефес.5:27). їхні імена в книзі життя і про них написано: “Будуть ходити зі Мною в білому одязі, бо вони достойні” (Відкр.З'Л). ВБ 453.3
Таким чином виконається новозавітна обітниця: “їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха” (Єрем.31:34). “За тих днів й того часу, — говорить Господь, — будуть шукати провину Ізраілеву, та не буде її; і гріхів Юди, одначе не знайдені будуть вони” (Єрем.50:20). “Того дня буде пагін Господній красою та славою, плід же земний — величністю та пишнотою для врятованих із Ізраїлю. Хто зостанеться в Сіоні й лишиться в Єрусалимі, — святим буде зватись, кожен, хто записаний для життя в Єрусалимі” (Ісая 4:2—3). ВБ 454.1
Слідчий суд і стирання гріхів повинні закінчитися перед Другим приходом Господа. Оскільки померлі будуть суджені згідно із записами у книгах, то гріхи людей будуть стерті тільки після суду, де розглядатимуться їхні справи. Але апостол Петро ясно говорить, що гріхи віруючих будуть стерті, коли настануть “часи втіхи від лиця Господа, і … пришле призначеного вам Христа Ісуса” (Дії 3:19—20). Коли завершиться слідчий суд, Христос прийде і нагорода Його з Ним, щоб віддати кожному згідно з його ділами. ВБ 454.2
У прообразному служінні первосвященик, здійснивши відкуплення Ізраїлю, виходив до народу і благословляв його. Так і Христос по закінченні Свого посередницького служіння з'явиться “не для очищення гріха, а для тих, що чекають Його на спасіння” (Євр.9:28), щоб дати благословення вічного життя очікуючим Його. Так само, як священик, який, усуваючи гріхи зі святилища, визнавав їх над головою козла відпущення, так і Христос покладе всі ці гріхи на сатану — автора і підбурювача до гріха. Козла відпущення, котрий символічно ніс на собі гріхи Ізраїлю, відсилали “в землю безлюдну” (Лев.16:22); так і сатана, несучи на собі вину за всі гріхи, до яких підбурював народ Божий, буде прикутий на тисячу років до спустошеної і безлюдної в той час землі та в кінцевому результаті зазнає повного покарання за гріх у вогні, який знищить усіх нечестивих. Таким чином великий План спасіння прийде до свого завершення, гріх буде знищений остаточно, а всі ті, хто не бажав миритися зі злом, — звільнені. ВБ 454.3
У призначений для суду час — наприкінці 2300 днів, тобто у 1844 p., — почалося розслідування і згладжування гріхів. Справи всіх, хто будь-коли називався Іменем Христа, повинні бути ретельно досліджені. Живі й мертві мають бути суджені “по записаному в книгах, згідно з ділами своїми” (Відкр.20:12). ВБ 455.1
Гріхи, яких люди не залишили і в яких не розкаялись, не будуть прощені й стерті з небесних книг; вони були відомі й відкриті перед Тим, Хто судитиме нас. Ангели Божі були свідками кожного гріха і з непомильною точністю записували їх. Гріх можна утаїти, не визнавати, приховати від батька, матері, дружини, дітей і товаришів; ніхто, окрім самого грішника, може й не підозрювати його, але небеса знають усе. Ані темрява най-темнішої ночі, ані наймайстерніше маскування не здатні приховати від Вічного навіть одну-єдину думку. У Бога точно зафіксовані кожна нечесна справа, кожне неправедне слово. Його не введе в оману вигляд побожності. Він не помиляється в оцінці характеру. Зіпсуті серцем люди можуть обдурити інших, але Бог, проникаючи крізь маску, читає їхні наміри. ВБ 455.2
Яка це урочиста й важлива істина! День за днем відходять у вічність, але все, що ми робимо, залишає свій слід у небесних записах. Сказане ненароком слово, зроблений колись учинок вже неможливо повернути. Ангели записують як добрі, так і злі вчинки. Наймогутніпшй завойовник на землі не здатний повернути назад бодай один прожитий день. Наші діла, наші слова і навіть найпотаємніші спонукання — все буде враховане при вирішенні нашої долі. Хоч ми можемо забути про них, але вони будуть свідчити або нам на виправдання, або на осудження. ВБ 455.3
Подібно до того, як художник з ідеальною точністю відтворює на полотні риси обличчя, так і людський характер знаходить своє відображення в небесних книгах. Проте як мало турбує людей той факт, що від погляду небесних істот не приховане ніщо! Коли б завіса, що відокремлює видимий світ від невидимого, була відсунута і сини людські побачили ангела, котрий записує кожне їхнє слово і вчинок, з якими їм доведеться знову зустрітися на суді, то скільки б слів залишилося несказаними і скільки вчинків не були б зроблені! ВБ 456.1
На суді буде ретельно досліджено, як людина використовувала отримані таланти. Як ми використовуємо капітал, довірений нам небом? Чи Христос отримає те, що належало Йому, з прибутком, коли повернеться? Чи використовуємо ми даровані нам фізичні сили та розумові здібності для слави Божої і для служіння іншим? Як ми використовували наш час, наше перо, наш голос, наші гроші і наш вплив? Що ми зробили для Христа в особі бідних, страждальців, сиріт і вдів? Бог зробив нас хоронителями Його святого Слова, — що ми зробили зі світлом і правдою, довіреними нам, чи навчили людей мудрості на спасіння? Саме визнання віри в Христа не має жодної вартості; тільки любов, виявлена на ділі, цінується Богом. Небо визнає лише вчинки, продиктовані любов'ю. Все, що робиться з любові, яким би мізерним воно не було в очах людей, Бог приймає і винагороджує. ВБ 456.2
Записи в небесних книгах викривають прихований егоїзм людей. Там зазначені невиконані обов'язки щодо ближніх, легковажне ставлення до вимог Спасителя. Тоді люди зрозуміють, як часто вони віддавали сатані час, думки і сили, котрі належали Христові. Сумним є звіт, який ангели несуть на небеса! Розумні істоти, люди, що називають себе послідовниками Христа, поглинуті здобуванням земного багатства та задоволень. Гроші, час і сили — все приноситься в жертву задоволенням, егоїстичним примхам; і як мало часу присвячується молитві, вивченню Писання, упокоренню душі та визнанню гріхів. ВБ 456.3
Сатана винаходить різноманітні плани, аби зайняти наш розум і відволікти від роботи, котру ми покликані виконати. Великий ошуканець ненавидить величні істини про викупну жертву і всемогутнього Посередника. Він знає, що його успіх у тому, аби відволікати розум людей від Христа і Його правди. ВБ 457.1
Той, хто бажає скористатися перевагами заступницького служіння Спасителя, повинен стежити за тим, щоб ніщо не перешкоджало йому “звершувати святиню в страсі Божому”. Не витрачайте дорогоцінного часу на розваги, марнославство чи пошуки зиску, присвячуйте його серйозному, молитовному дослідженню Слова Правди. Народ Божий повинен чітко розуміти питання про святилище і слідчий суд. Усі віруючі мають знати про діяльність свого великого Первосвященика, інакше вони не зможуть мати віри, необхідної на цей час, і зайняти положення, яке призначив їм Бог. Кожна людина може спасти або загубити свою душу. Справа кожного розглядається Богом. Кожний зустрінеться віч-на-віч з великим Суддею. Тому важливо, щоб кожна людина частіше замислювалася над урочистими сценами суду, коли відкриються небесні книги і кожна душа, як було показано Даниїлу, отримає відповідну плату в кінці днів. ВБ 457.2
Всі, хто отримали світло щодо цих питань, покликані свідчити іншим про великі істини, доручені їм Богом. Небесна святиня — центр служіння Христа задля спасіння людини. Це стосується кожної душі на землі. Воно відкриває План спасіння, підводячи нас аж до кінця часу, до славного завершення боротьби між праведністю і гріхом. Тому надзвичайно важливо, щоб усі віруючі старанно досліджували ці питання і могли дати відповідь кожному, хто домагатиметься в них звіту щодо їхньої надії. ВБ 457.3
Заступництво Христа за людину в небесному святилищі — це така ж невід'ємна частина Плану спасіння, як і Його смерть на хресті. Своєю смертю Він почав ту роботу, яку повинен закінчити після Свого воскресіння та воз-несення на небеса. Ми повинні вірою увійти за завісу, “куди Ісус увійшов за нас Предтечею” (Євр.6:20). Там відбивається світло Голгофського хреста. Там ми можемо краще зрозуміти таємниці викуплення. Небеса заплатили безмежну ціну за спасіння людини; принесена жертва відповідає найсуворішим вимогам порушеного Божого Закону. Ісус відкрив шлях до престолу Отця; через Його посередницьке служіння щирі прохання тих, хто вірою приходить до Нього, представлені перед Богом. ВБ 457.4
“Хто приховує гріхи свої, той успіху не має, а хто визнає та залишає їх, той буде помилуваний” (Прип.28:13). Якщо б усі, хто приховує і виправдовує свої помилки, могли бачити, як сатана торжествує з цього приводу, як він насміхається над справою Христа і святих ангелів, тоді вони поспішили б визнати свої гріхи та залишити їх. Через недоліки характеру сатана намагається опанувати розумом людини; він знає, якщо ці пороки закореняться, то він матиме успіх. Тому він, вдаючись до обману, постійно намагається переконати послідовників Христа, що для них неможливо здобути перемогу. Але Ісус просить за них. Вказуючи на Свої проколоті руки, на зранене тіло, Він звертається до всіх, хто бажає йти за Ним: “Досить для тебе благодаті Моєї” (2Кор.12:9). “Візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірливий серцем, і знайдете спокій душам вашим. Бо ярмо Моє любе, і тягар Мій легкий” (Матв.11:29—30). Тому нехай ніхто не вважає свої недоліки невиправними. Бог дасть віру і благодать, щоб їх перемогти. ВБ 458.1
Сьогодні ми живемо у великий день примирення. В прообразному служінні, коли первосвященик здійснював очищення Ізраїлю, всі повинні були розкаятись у гріхах, впокорюючи свої душі перед Господом, щоб не бути вигубленими з-посеред народу. Так само всі, хто бажає, щоб їхні імена залишалися в книзі життя, повинні тепер, в ці дні випробовування, яких вже так небагато залишилося, впокорювати свої душі перед Богом, жалкуючи про гріх та щиро каючись. Необхідне глибоке, ретельне дослідження серця. Чимало тих, які називають себе християнами, повинні позбутися легковажності та несерйозності. Запекла боротьба чекає усіх, хто бажає перемогти недобрі нахили своєї натури і панувати над ними. Справа приготування — це особиста справа кожного зокрема. Ми не спасаємося групами. Чистота і посвячення одного не можуть компенсувати відсутність цих якостей в іншому. Хоч усі народи стануть перед Божим судом, проте справа кожної людини буде так уважно й ретельно досліджуватися Богом, ніби крім неї немає більше нікого на землі. Кожний має бути випробований та знайдений без плями і вади або чогось подібного. ВБ 458.2
Як урочисто буде закінчуватися справа викуплення! Які важливі питання повинні бути вирішені! Зараз у небесному святилищі відбувається суд. Він триває вже багато років. Незабаром — ніхто не знає, як скоро, — почнуть розглядати справи живих, і тоді в присутності Бога буде досліджуватися наше життя. У цей час, як ніколи раніше, кожній душі слід прийняти до уваги застереження Спасителя: “Глядіть, пильнуйте і моліться, бо не знаєте, коли час той настане” (Марк 13:33). “Коли ж не будеш пильнувати, то Я прийду на тебе, як злодій, і ти не будеш знати, котрої години прийду на тебе” (Відкр.3:3). ВБ 459.1
Коли завершиться слідчий суд, доля кожного буде вирішена або на життя, або на смерть. Час випробовування закінчиться незадовго перед з'явленням Господа на хмарах небесних. Христос, чекаючи цього часу, говорить у Відкритті: “Неправедний нехай ще чинить неправду; нечистий нехай ще оскверняється; праведний же нехай ще творить правду, і святий нехай ще освячується! Ось прийду скоро, і відплата Моя зі Мною, щоб віддати кожному згідно з вчинками його” (Відкр.22:11—12). ВБ 459.2
Праведні та нечестиві продовжуватимуть жити на землі; люди будуть сіяти і будувати, їсти й пити, зовсім не здогадуючись про те, що в небесній святині вже схвалене остаточне, безповоротне рішення. Перед потопом, після того, як Ной увійшов до ковчегу, Бог зачинив за ним двері, і безбожники залишилися зовні; але ще протягом семи днів люди не знали про те, що їхня доля вирішена; вони продовжували жити безтурботним, легковажним життям, глузуючи із застережень про наближення суду. “Так, — говорить Спаситель, — буде і в прихід Сина Людського” (Матв.24:39). Тихо, непомітно, як злодій, що скрадається вночі, надійде вирішальна година, коли визначиться доля кожної людини, і винні будуть назавжди позбавлені запропонованої їм милості. ВБ 459.3
“Тож пильнуйте… щоб прийшовши несподівано, не застав вас сплячими” (Марк 13:35—36). Яким небезпечним є становище тих, хто, втомившись від чекання, починають захоплюватися світськими розвагами. У той час, коли ділова людина буде зайнята гонитвою за наживою, любителі розваг задовольнятимуть свої примхи, а раба моди впорядковуватиме своє вбрання, — тієї години Суддя усього світу винесе вирок: “Ти зважений на вазі і знайдений дуже легким” (Дан.5:27). ВБ 460.1