Наочні уроки Христа

На добрій землі

Праця сіяча, на щастя, не завжди буває даремною. Про насіння, що впало в добру землю, Спаситель сказав: “Це той, хто слухає слово і розуміє, тому приносить плід — один родить у сто разів, один у шістдесят, один у тридцять”. “Це ті, що почувши Слово щирим і добрим серцем, бережуть і приносять плід у терпінні”. НУХ 30.2

“Щире і добре серце”, про яке говориться у притчі, — це не серце без гріха, адже Євангеліє проповідується загиблим. Христос сказав: “Я прийшов кликати не праведників, а грішників” (Марк.2:17). Щире серце має той, хто підкоряється переконанню Святого Духа. Він визнає свою провину та відчуває потребу в милості і любові Бога. Він щиро бажає пізнати Істину, щоб жити згідно з нею. Добре серце — віруюче серце, воно цілковито довіряє Слову Божому. Без віри неможливо прийняти це Слово. “Тим, які приходять до Бога, треба вірити, що Він є і що винагороджує тих, які Його шукають” (Євр.11:6). НУХ 30.3

“Це той, хто слухає Слово і розуміє”. Фарисеї за днів Христа закривали свої очі, щоб не бачити, і свої вуха, щоб не чути, тому Істина не могла досягти їхніх сердець. Їх чекає відплата за свідоме неуцтво та самозасліплення. Але Христос навчав Своїх учнів, що вони повинні відкрити свій розум для Його повчаннь і бути готовими вірити. Він виголосив над ними благословення, бо вони бачили очима і чули вухами, які вірили. НУХ 31.1

Слухач із добрим ґрунтом серця приймає Слово “не як людське слово, а як істинно Боже Слово” (1Сол.2:13). Тільки той, хто приймає Писання як звернений особисто до нього голос Божий, є справжнім учнем. Він тремтить перед Словом, бо для нього воно — жива дійсність. Він відкриває свою свідомість і своє серце, аби прийняти його. Саме такими слухачами були Корнилій та його друзі, котрі сказали до апостола Петра: “Нині всі ми стоїмо перед Богом, щоб слухати все, що Господь тобі звелів” (Дії 10:33). НУХ 31.2

Пізнання Істини залежить не стільки від сили інтелекту, скільки від чистоти намірів і простоти серйозної щирої віри. До тих, хто в покорі серця шукає Божественного керівництва, наближаються ангели Божі. Таким людям дається Святий Дух, щоб відкривати їм дорогоцінні скарби Істини. НУХ 31.3

Слухачі з добрим ґрунтом серця, почувши Слово, бережуть його. Сатана з усіма своїми силами зла не в змозі викрасти його. НУХ 31.4

Недостатньо просто чути або читати Слово. Хто дійсно прагне одержати користь від дослідження Писання, той повинен глибоко роздумувати над істинами, що містяться в ньому. Зосереджена увага та молитовні роздуми допоможуть збагнути Істину і вгамувати спрагу в глибокому джерелі святого пророчого Слова. НУХ 31.5

Бог наставляє нас наповнювати свій розум величними, чистими думками. Він бажає, щоб ми роздумували про Його любов та милосердя, вивчали Його чудові діла у великому Плані викуплення. Тоді дедалі яснішим буде наше розуміння Істини, а наше бажання чистоти серця і думок — більш піднесеним. Душа, що перебуває в чистій атмосфері святих думок, буде перетворена спілкуванням з Богом через дослідження Його Слова. НУХ 31.6

“Тому приносить плід”. Ті, хто, почувши Слово, бережуть його, будуть приносити плід у послусі. Боже Слово, прийняте в душу, виявиться в добрих учинках. Його результати будуть очевидні в христоподібному характері, житті. Христос сказав про Себе: “Твою волю чинити, мій Боже, Я хочу, і Закон Твій — у Мене в серці” (Псал.39:9). “Не шукаю Своєї волі, але волі Того, Хто Мене послав, — [Отця] ” (Івана 5:30). І Писання говорить: “Хто каже, що в Ньому перебуває, той має жити так само, як жив Він” (1Івана 2:6). НУХ 32.1

Слово Боже часто вступає в суперечність з успадкованими й набутими рисами характеру людини, а також з її життєвими звичками. Але слухач із добрим ґрунтом серця, прийнявши Слово, приймає і всі його умови та вимоги. Свої звички, звичаї і спосіб життя він підпорядковує Божому Слову. Поряд зі Словом Вічного Бога постанови смертної, помильної людини стають у його очах несуттєвими. Усім своїм серцем, без жодних сумнівів він шукає життя вічного та ціною втрат, переслідувань і навіть самої смерті буде підкорятися Істині. НУХ 32.2

Така людина приносить плід “у терпінні”. Ніхто з навернених до Бога не звільнений від труднощів та випробувань; але коли приходить нещастя, справжній християнин не метушиться, не зневіряється, не впадає у відчай. Хоч ми можемо і не бачити виходу з важких обставин і не розуміти мети Божого Провидіння, однак не повинні залишати нашу віру. Пам'ятаючи про ніжне милосердя Господа, ми маємо покласти на Нього наші турботи і з терпінням чекати Його спасіння. НУХ 32.3

Труднощі і конфлікти сприяють зміцненню нашого духовного життя. Мужньо перенесені випробування розвинуть силу характеру і дорогоцінні духовні якості. Досконалий плід віри, покори й любові часто найкраще дозріває серед грозових хмар і темряви. НУХ 32.4

“Ось хлібороб очікує дорогоцінного врожаю від землі, терпляче очікує його, доки випадуть ранній та пізній дощ” (Якова 5:7). Так і християнин повинен із терпінням очікувати благословенних плодів Божого Слова у своєму житті. Часто, коли ми молимося про плоди Духа, Господь відповідає на нашу молитву, ставлячи нас у такі обставини, які сприяють розвиткові цих плодів, але ми не розуміємо Його мети, дивуємося і лякаємося. Однак ніхто не може принести ці плоди, як тільки через процес росту і дозрівання. Наше завдання — прийняти Боже Слово та міцно його триматися, віддаючись повністю його керівництву, і тоді його мета буде досягнута в нас. НУХ 32.5

“Якщо хто любить Мене, — сказав Христос, — той буде виконувати Моє слово; і Мій Отець полюбить його, і Ми прийдемо до нього і зробимо оселю в ньому” (Івана 14:23). Нами буде керувати більш сильний, досконалий розум, бо ми маємо живий зв'язок із Джерелом усепереможної сили. У нашому духовному житті ми будемо підпорядковані на послух Ісусові Христу. Ми більше не житимемо звичайним егоїстичним життям, але в нас житиме Христос. Його характер буде відтворений у нашій людській природі. І так ми принесемо плоди Святого Духа — “один у тридцять, один у шістдесят, а один у сто разів!” НУХ 33.1