Дорога до Христа.

1/14

Дорога до Христа.

Передне слово.

Богато чують сей зазив: “Прийдїть до мене” — клич милосердного Спасителя, котрий з своєї любови занимає ся тими, що відвертають ся від Бога; сї слова проникають в серця многих, котрі благають Христової помочи, і родить ся в них потім бажанє, повернути назад до дому Отця свого. Часто повторяють вони запит Томи: “ Як же-ж нам знати дорогу до него?” Дім Отця відай далеко, а дорога до него трудна і непевна. Де та правдива дорога, що провадить до дому? — DDX 7.1

Заголовок сеї книжки вказує на єї призначенє. Ся книжка вказує на Ісуса, як одинокого, що за-спокоює потреби душі і провадить ноги тих, що сумнївають ся і вагають ся, на дорогу мира. Вона провадить того, що шукає правди і чесноти, крок за кроком на дорогу християньского житя і до богацтва благодатий, котре знаходить ся в цїлко-витій передачі Богови свого “я” і в непохитній вірі в спасенну ласку і піддержуючу силу прия-теля гріхів. Науки сеї книжочки дали не одній занепокоєній душі розраду і надїю і не одного з наслїдників Учителя зробили спосібним, ходити з повним довірєм і з більшою охотою на прощі і відпусти дорогою свого небесного проводира. Сподїваємо ся, що ся книжка зробить таку саму прислугу богатьом ще, котрі потребують тої самої пільги, щоби побачити дорогу, що провадить до неба. DDX 7.2

Так лучило ся Яковови, коли він прибитий страхом, що єго гріхи розлучили єго з Богом, по-ложив ся спати і “єму снило ся, що бачить стоячу на земли драбину, що своїм верхним кінцем сягає до самого неба.” Так об’явила ся єму сполука між небом а землею, а слова потїхи дав подорожному той, що стояв на вершку воздушної драбини. О, коби і тим, що читають се оповіданє про дорогу до житя, дано таку певність, яку одержав Яков, як мав сей сон. DDX 8.1

Видавцї.