ПОРАДИ для ЦЕРКВИ

Злиттю Святого Духа має передувати єдність

Слід наголосити: Дух був злитий після того, як учні при-йшли до досконалої єдності, коли ніхто з них уже не прагнув зайняти найвище становище. Вони були однодушні. Усі розбіжності були залишені. І свідчили учні після злиття Духа про одне й те саме. Зверніть увагу на слова: «Всі ті, що повірили, мали одне серце й душу» (Дії 4:32). Дух Того, Хто помер, щоб грішники могли жити, оживотворив усю спільноту віруючих. CChUk 140.2

Учні просили благословення не для себе — їх обтяжувала турбота про грішні душі. Їм належало нести Євангеліє в усі кінці землі, і вони наполягали на даруванні обіцяної Христом сили. Ось тоді й зійшов Святий Дух, і тисячі навернулися в один день. CChUk 140.3

Так може статися й тепер. Нехай християни залишать усі розбіжності й віддадуть себе Богові задля спасіння тих, хто гине. Нехай вони з вірою просять обіцяне благословення, і воно прийде. Злиття Духа за часів апостолів було Раннім дощем, і славним був результат. Однак Пізній дощ буде більш рясним. Яка ж обітниця для тих, хто живе в ці останні дні? «До твердині верніться, о в’ язні надії! І сьогодні звіщаю: Подвійно тобі поверну!» «Просіть від Господа дощу часу весняного, пізнього дощу, — Господь чинить блискавки, і зливний дощ посилає їм, кожному траву на полі» (Зах. 9:12; 10:1). CChUk 140.4