ПОРАДИ для ЦЕРКВИ

Розділ 54—Молитва за хворих

Біблійний текст говорить, що «треба завжди молитися і не занепадати духом” (Луки 18:1). Якщо є такий час, коли люди відчувають потребу в молитві, то це тоді, коли їх залишають сили й саме життя, здається, вислизає з рук. Часто здорові люди забувають про чудові милості, котрими ко-ристуються з дня на день, з року в рік, не віддаючи хвали Богові за Його добродіяння. Та коли приходить хвороба, вони згадують про Бога. Коли сили залишають їх, вони відчувають потребу в Божественній допомозі. А наш милостивий Бог ніколи не відвертається від душі, яка щиро шукає в Нього допомоги. Він — наше сховище як під час хвороби, так і в здоров’ї. Христос і сьогодні — Той самий співчутливий Лікар, Яким був під час Свого земного служіння. У Ньому зосереджений цілющий бальзам від усякої хвороби, відновлювальна сила від будь-якої немочі. Сьогодні Його учні мають молитися за хворих так само, як молилися учні в давнину. І одужання надійде, бо «молитва віри спасе хворого”. Ми маємо силу Святого Духа, спокійну впевненість віри, котра може покладатися на Божі обітниці. Обітниця Господа: «Будуть покладати руки на хворих, і вони ставатимуть здоровими” (Марка 16:18) — заслуговує нині такого ж довір’я, як і за днів апостолів. Вона свідчить про перевагу дітей Божих, тому наша віра повинна вхопитися за те, що включає в себе ця обітниця. Слуги Христа — це канали, через які Він діє і бажає виявити Свою цілющу силу. Наше завдання приносити хворих і страждальців до Бога на руках нашої віри. Ми повинні навчити їх вірити у Великого Цілителя. CChUk 450.1

Спаситель хоче, щоб ми заохочували хворих і страждаль-ців, які втратили надію, ухопитися за Його силу. CChUk 451.1