ПОРАДИ для ЦЕРКВИ

Розділ 53—Вечеря Господня

Символи дому Господнього прості й зрозумілі, а представлені ними істини мають для нас найглибше значення. (Євангелізм. С. 273). CChUk 443.1

Христос стояв на межі двох завітів та двох їхніх великих свят. Як непорочний Агнець Божий, Він був готовий принести Себе в жертву за гріх і в такий спосіб покласти край системі символів і церемоній, яка протягом чотирьох тисяч років указувала на Його смерть. Коли Він останнього разу споживав Пасху з учнями, то встановив замість неї служіння на спомин про Свою велику жертву. Національне юдейське свято повинно було відійти назавжди. Відтоді всі послідовники Христа в усіх країнах і в усі віки мали виконувати встановлене Ним служіння. CChUk 443.2

Пасха була встановлена на згадку про визволення Ізраїлю з єгипетської неволі. Тоді Бог визначив, щоб з року в рік, коли діти запитуватимуть про значення цієї постанови, батьки знову і знову розповідали її історію. Так це чудове визволення мало зберігатися в пам’яті всіх ізраїльтян. По-станова про Господню Вечерю була дана на спомин про велике звільнення, здобуте смертю Христа. Цієї постанови треба дотримуватися, аж поки Він прийде вдруге в силі та славі. Вона допомагає зберігати в нашій свідомості Його великий подвиг задля нас. CChUk 443.3

Приклад Христа забороняє не допускати когось до Вечері Господньої. Правдою є й те, що відвертий гріх не допускає винного до участі в цьому обряді. Цього навчає Святий Дух (див. 1 Кор. 5:11). Проте в усіх інших випадках ніхто не має права виносити рішення щодо цього питання. Бог не доручив людям вирішувати, хто братиме участь у Вечері. Бо хто здатний читати серце? Хто спроможний відрізнити кукіль від пшениці? «Тож нехай людина випробовує себе і так хай їсть хліб та п’є з чаші. Так що, хто їстиме цей хліб і питиме Господню чашу недостойно, буде винний супроти тіла й крові Господньої! Бо хто недостойно їсть і п’є, не розрізняючи Господнє тіло, той на осуд їсть і п’є” (1 Кор. 11:27-29). CChUk 444.1

Ніхто не повинен відмовлятися від участі у Вечері через те, що на зібранні можуть бути недостойні особи. Кожен учень Христа покликаний відкрито взяти участь у Господній Вечері й у такий спосіб засвідчити, що приймає Ісуса як особистого Спасителя. CChUk 444.2

Розділяючи з учнями хліб і вино, Христос урочисто пообіцяв стати їхнім Спасителем. Він уклав з ними новий завіт, згідно з яким усі, хто приймає Його, стають Божими дітьми і співспадкоємцями з Христом. Через цей завіт вони одержують усі благословення, котрі Небо може злити на них у цьому житті й житті прийдешньому. Новий завіт мав бути ратифікований кров’ю Христа. Тому служіння Причастя повинно нагадувати учням Христа про безмежну жертву, яку Він приніс за кожного з них особисто як члена великого цілого, яким є гріховне людство. CChUk 444.3