ПОРАДИ для ЦЕРКВИ

Зацікавленість Бога в дрібницях

Далеко не всі належно оцінюють або використовують дорогоцінну перевагу молитви. Нам треба йти до Ісуса та розповісти Йому про всі наші потреби. Ми можемо принести Йому наші як незначні турботи й труднощі, так і великі біди. Що б не турбувало й не тривожило нас, ми повинні нести це Господу в молитві. Коли зрозуміємо, що потребуємо присут-ності Христа на кожному кроці, у сатани залишиться мало можливостей нав’язувати спокуси. Його продуманий метод полягає в тому, щоб тримати нас якомога далі від нашого найкращого, найспівчутливішого Друга. Нам не слід нікого робити своїм повіреним, окрім Ісуса. З Ним ми можемо безпечно говорити про все, що в нас на серці. CChUk 436.2

Брати і сестри, збираючись для спільних богослужінь, вірте, що Ісус зустрічається з вами, вірте, що Він бажає благословити вас. Відведіть свій погляд від самих себе, дивіться на Ісуса, говоріть про Його незрівнянну любов. Споглядаючи Його, ви змінюватиметеся на Його подобу. Моліться коротко, по суті. Не виголошуйте у своїх довгих молитвах проповіді Господу. Просіть хліба життя, як голодна дитина просить хліба у свого земного батька. Бог подасть нам усі необхідні благословення, якщо ми проситимемо Його про це з вірою й у простоті. CChUk 437.1

Молитва — найсвятіша вправа для душі. Вона має бути щирою, смиренною й полум’яною. Це бажання оновленого серця, висловлені в присутності Святого Бога. Коли прохач відчуває, що перебуває в присутності Бога, він забуде про своє «я». У нього не буде бажання хизуватися людським талантом. Його прагненням буде не догоджати слухові людей, а отримати благословення, якого палко бажає душа. (Свідчення для Церкви. Т. 5. С. 200, 201). CChUk 437.2

Як на спільному богослужінні, так і в особистій молитві ми маємо перевагу стати на коліна перед Богом, підносячи до Нього свої прохання. Ісус, наш Приклад, «упав на коліна й молився” (Луки 22:41). Про Його учнів сказано, що й вони, «схиливши коліна, молилися» (Дії 9:40; 20:36; 21:5). Павло проголошував: «Для цього я схиляю свої коліна перед Отцем Господа нашого Ісуса Христа» (Ефес. 3:14). Ездра схиляв коліна, визнаючи перед Богом гріхи Ізраїлю (Ездри 9:5). Даниїл у «три усталені порі на день... падав на свої коліна, і молився та славив свого Бога» (Дан. 6:11). (Служителі Євангелія. С. 178). CChUk 437.3