ПОРАДИ для ЦЕРКВИ

Як допомогти нужденним

Необхідно уважно, з молитвою обміркувати методи до-помоги нужденним. Ми повинні шукати мудрості в Бога, бо Він знає краще за короткозорих смертних, як піклуватися про Своє творіння. Деякі люди нерозважливо жертвують кожному, хто просить у них допомоги. У цьому їхня помилка. Намагаючись допомогти нужденним, ми маємо виявляти обережність, щоб надати їм правильну допомогу. Декотрі в разі надання їм допомоги й далі представлятимуть себе особливо нужденними. Вони залишатимуться на утриманні доти, доки бачитимуть, що можна на щось розраховувати. Приділяючи їм занадто часу й уваги, ми можемо заохочувати неробство, безпорадність, марнотратство й нестриманість. CChUk 423.3

Жертвуючи бідним, ми маємо подумати: «Чи не заохочую я марнотратство? Я допомагаю цим людям чи завдаю їм шкоди?» Жодна людина, спроможна заробити собі на життя, не має права бути утриманцем. Опікуватися бідними й нужденними, а найперше тими, які рідні у вірі, треба призначати Божих людей, чоловіків і жінок, котрі володіють проникливістю й мудрістю. Вони мають повідомляти церкві й радитися з приводу того, що необхідно робити. (Свідчення для Церкви. Т. 6. С. 277, 278). CChUk 423.4

Бог не вимагає від наших братів опікуватися кожною бідною сім’єю, котра прийме цю вістку. Якби вони це робили, наші служителі змушені були б відмовилися від праці на нових полях, оскільки на це не вистачало б коштів. Багато людей стають бідними через брак старанності й ощадливості, вони не знають, як правильно використовувати кошти. Допомога в такому разі може тільки зашкодити. Дехто завжди буде бідним. Навіть якби ці люди мали найсприятливіші умови, це не допомогло б їм. Вони не можуть правильно розрахувати свій бюджет та витратять усі одержані кошти, скільки б їх не було — багато чи мало. CChUk 424.1

Приймаючи вістку, такі люди вважають, що мають право на допомогу своїх заможніших братів; якщо ж їхні сподівання не справджуються, вони скаржаться на Церкву та звинувачують братів у тому, що вони не живуть за своєю вірою. Хто має страждати в такому разі? Чи повинна Божа справа виснажуватися, а скарбниця в різних місцях вичерпуватися задля опікування цими великими сім’ями бідних? Переважно вони не зазнаватимуть більшої нужди після прийняття суботи, ніж зазнавали до цього. (Свідчення для Церкви. Т. 1. С. 272, 273). CChUk 424.2

Бог допускає, щоб у кожній церкві перебували Його бідні. Вони завжди мають бути серед нас, і Господь покладає на членів кожної церкви особисту відповідальність за опікування ними. Ми не повинні перекладати свою відповідальність на інших. До людей, котрі перебувають поруч із нами, ми повинні виявляти такі самі любов і співчуття, які виявив би Христос, якби був на нашому місці. У такий спосіб ми маємо навчатися, аби приготуватися працювати так, як Христос. (Свідчення для Церкви. Т. 6. С. 272). CChUk 424.3