ПОРАДИ для ЦЕРКВИ

228/325

«Любіть один одного, як і Я полюбив вас”

Бог виконав Свою частину справи для спасіння людей і тепер закликає Церкву до співпраці. З одного боку, є кров Христа, Слово істини, Святий Дух, а з другого — душі, що гинуть. Кожному послідовнику Христа треба виконати свою роль, щоб спонукати людей прийняти небесні благословення. Уважно дослідімо себе й подивімося, чи виконуємо ми цю роботу. Перевірмо свої мотиви й кожен учинок нашого життя. CChUk 376.3

Хіба у нашій пам’яті не висить безліч неприємних картин? Ви часто потребували прощення від Ісуса. Ви постійно залежите від Його співчуття й любові. Однак чи виявляєте до інших той дух, який Христос виявив до вас? Чи вболіваєте за того, хто наважився ступити на заборонений шлях? Чи напучуєте його з добротою? Чи проливаєте ви за ним сльози, чи молитеся з ним і за нього? Чи показуєте за допомогою ніжних слів й учинків доброти, що любите його й бажаєте його спасіння? CChUk 377.1

Коли ви спілкуєтеся з тими, хто хитається і спотикається під тягарем недосконалості свого характеру й поганих звичок, чи залишаєте їх боротися самотужки, тоді як могли б допомогти їм? Чи не оминаєте ви цих жорстоко спокушуваних, тоді як світ готовий виявити до них співчуття й заманити в сатанинські тенета? Чи не готові ви, подібно до Каїна, сказати: «Чи я сторож брата свого?» (Бут. 4:9). CChUk 377.2

Як великий Голова Церкви має поставитися до справи вашого життя? Як Той, для Кого кожна душа цінна, оскільки куплена Його кров’ю, дивиться на вашу байдужість до тих, хто ухиляється з вірного шляху? Чи не боїтеся ви, що Він залишить вас так, як ви залишаєте їх? Будьте певні: істинний Сторож дому Господнього відзначає нехтування. CChUk 377.3

Проте ще не пізно надолужити згаяне, нехай відродиться перша любов, перший запал. Знайдіть тих, кого ви від-штовхнули, перев’яжіть завдані їм рани своїм визнанням. Наблизьтеся до великого Серця жалісливої любові, і нехай потік цього Божественного співчуття тече у ваше серце, а від вас — у серця інших людей. Нехай ніжність і милість, виявлені Ісусом у Своєму дорогоцінному житті, будуть для нас прикладом того, як нам слід поводитися з ближніми, особливо з нашими братами в Христі. CChUk 377.4

Багато хто знемагає й занепадає духом у великій життєвій битві, тоді як одне добре слово підбадьорення і мужності могло б зміцнити їх для перемоги. Ніколи, ніколи не ставайте безсердечними, холодними, неспівчутливими, критично налаштованими людьми. Ніколи не втрачайте можливості підбадьорити людину та вселити в неї надію. Ми не можемо знати, наскільки далекосяжними можуть стати наші ніжні й добрі слова, наші христоподібні зусилля полегшити чийсь тягар. Заблудлих не можна відродити інакше, як тільки духом лагідності, м’якості й ніжної любові. (Свідчення для Церкви. Т. 5. С. 610-613). CChUk 377.5