ПОРАДИ для ЦЕРКВИ

Діти мають поводитися шанобливо

Батьки, підносьте стандарти християнства у свідомості своїх дітей, допоможіть їм «вплітати” Ісуса у власний досвід, навчайте їх найвищої поваги до Божого дому. Допоможіть їм зрозуміти, що входити до Господнього дому потрібно із серцями, пом’якшеними й упокореними такими думками: «Тут перебуває Бог. Це Його дім. Мені треба мати чисті думки й найсвятіші мотиви. У моєму серці не повинно бути гордості, заздрості, ревнощів, лихих підозр, ненависті, обману, бо я йду до святого Бога. У цьому місці Він зустрічається зі Своїм народом і благословляє його. Високий, Святий і Вічний дивиться на мене, досліджує моє серце, читає найпотаємніші думки й учинки в моєму житті”. CChUk 371.1

Делікатний сприйнятливий розум мóлоді формує свою оцінку праці Божих слуг згідно з тим, як до цього питання ставляться їхні батьки. Багато голів сімей роблять зі служіння предмет для критики вдома, щось схвалюючи, а щось засуджуючи. У такий спосіб Божу вістку до людей піддають критиці й сумніву, і вона стає предметом легковажних за-уважень. Тільки небесні книги відкриють, яке враження справляли на юні розуми ці необачні, нешанобливі вислов-лювання. Діти помічають і розуміють усе це значно швидше, ніж може здатися батькам. Моральні засади дітей набувають хибного ухилу, і час уже ніколи повністю не змінить цього. Батьки оплакують жорстокосердість своїх дітей і те, як важко пробудити в них моральну чутливість для послуху Божим вимогам. (Свідчення для Церкви. Т. 5. С. 493-497). CChUk 371.2

Необхідно також виявляти благоговіння перед Ім’ям Бога. Ніколи не слід вимовляти це Ім’я легковажно або бездумно. Навіть у молитві потрібно уникати частих і зайвих його повторень. «Святе та грізне Його Ймення!” (Псал. 111:9). Ангели, промовляючи його, закривають свої обличчя. З яким же благоговінням повинні вимовляти його своїми устами ми, грішні істоти! (Виховання та освіта. С. 243). CChUk 371.3

Я бачила, що до Божого святого Імені слід ставитися з повагою і благоговінням. Слова «Всемогутній Бог” декотрі поєднують та використовують у молитві недбало, бездумно, що неприємно для Нього. Такі люди не усвідомлюють значущості Бога й істини, інакше вони не говорили б так нешанобливо про великого і страшного Бога, Котрий незабаром судитиме їх останнього дня. Ангел сказав: «Не складай цих двох слів разом, бо страшне Його Ймення». Ті, хто усвідомлює велич і могутність Бога, промовлятимуть Його Ім’я зі святим благоговінням. Він живе в неприступному світлі; ніхто не може побачити Його й залишитися живим. Я бачила, що ці речі необхідно усвідомити й виправити, перш ніж Церква зможе процвітати. (Ранні твори. С. 122). CChUk 372.1

Нам необхідно шанобливо ставитися до Божого Слова. До цієї друкованої Книги ми маємо виявляти повагу, ніколи не використовувати її як звичайну і недбало поводитися з нею. А також ніколи не слід цитувати Писання в жартах або парафразувати його, намагаючись бути дотепним. «Кожне Боже слово очищене”, «як срібло очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене” (Прип. 30:5; Псал. 12:7). CChUk 372.2

Понад усе навчайте дітей, що справжнє благоговіння виявляється в послуху. У Божих повеліннях немає нічого малозначущого, та не існує іншого способу виявити благо-говіння, таке приємне Богові, як послух Його словам. CChUk 372.3

Необхідно виявляти шанобливість до Божих представників — служителів, учителів і батьків, котрі покликані говорити й діяти від Його Імені. Виявляючи повагу до них, ми вшановуємо Його. (Виховання та освіта. С. 244). CChUk 372.4

І молодим, і старшим добре було б пам’ятати слова Пи-сання, котрі показують, як треба ставитися до місця, відзна-ченого особливою присутністю Бога. «Здійми взуття своє з ніг своїх, — звелів Господь Мойсеєві біля палаючого куща, — бо те місце, на якому ти стоїш, — земля це свята!» (Вих. 3:5). Побачивши ангелів, Яків вигукнув: «Дійсно, Господь пробуває на цьому місці, а того я й не знав!. Це ніщо інше, як дім Божий, і це брама небесна” (Бут. 28:16, 17). (Служителі Євангелія. С. 128, 129). CChUk 372.5

Прикладом і повчанням ви маєте показувати, що з благо-говінням ставитеся до своєї віри, говорячи з повагою на священні теми. У жодному разі не дозволяйте навіть одному легковажному або жартівливому слову зірватися з ваших уст, коли цитуєте Святе Письмо. Беручи до рук Біблію, пам’ятайте, що стоїте на святому місці. Вас оточують ангели, і якби ви мали відкриті очі, то побачили б їх. Ваша поведінка має бути такою, щоб у всіх, з ким спілкуєтеся, складалося враження, що вас оточує чиста, свята атмосфера. Одне марне слово, одна насмішка можуть повести душі в хибному напрямку. Якщо людина не підтримує постійного зв’язку з Богом, наслідки бувають жахливі. (Основи християнського виховання. С. 194, 195). CChUk 373.1