ПОРАДИ для ЦЕРКВИ

Свідчення і читач

Протягом 70 років служіння Еллен Г. Уайт говорила й писала те, що Бог відкрив їй. Багаторазово вона давала поради, щоб виправляти тих, хто помилявся в біблійній істині. Ці поради вказували на шлях, яким Бог бажав провадити Свій народ. Часом свідчення стосувалися способу життя людей, їхніх родин та Церкви. Як члени Церкви сприймали такі вістки? CChUk 34.2

Від самого початку служіння Еллен Уайт відповідальні ке-рівники Церкви вивчили її роботу, щоб переконатися: прояв дару пророцтва справжній. Апостол Павло застерігає: «Про-роцтвом не нехтуйте! Усе досліджуйте, держіться доброго!» (1 Сол. 5:20, 21). Біблійні принципи перевірки істинності пророка були застосовані до служіння місіс Уайт і показали, що воно відповідає їм, про що вона пізніше писала: «Або ця справа від Бога, або ні. Бог нічого не робить у співдружності із сатаною. Моя праця за останні 30 років носить або печатку Божу, або печатку ворога. Середини бути не може». CChUk 34.3

Біблія пропонує чотири основні принципи, за допомогою яких слід перевіряти труд пророка. Праця Еллен Уайт відповідає кожному з них. CChUk 34.4

1. Вістка істинного пророка має узгоджуватися із Законом Божим та вістками пророків (див. Ісаї 8:20). CChUk 34.5

Твори Е. Г. Уайт звеличують Закон Божий і завжди спря-мовують чоловіків та жінок до всієї Біблії. Місіс Уайт указує на Біблію як єдине правило віри й життя і велике світло, до якого ведуть її праці — «менше світло». CChUk 35.1

2. Провіщення істинного пророка мають виконуватися в контексті умовності (Єрем. 18:7-10; 28:9). CChUk 35.2

Тимчасом як служіння місіс Уайт було дуже схожим на служіння Мойсея, яке полягало в тому, аби провадити і спря-мовувати людей, водночас вона у своїх працях провіщала ба-гато майбутніх подій. На початку нашої видавничої справи 1848 року Еллен Уайт передвіщала, що ця справа розшириться й осяє світлом увесь світ. Сьогодні адвентисти сьомого дня публікують літературу понад 200 мовами. CChUk 35.3

1890 року, коли світ оголосив, що війни більше не буде й має настати світанок нового тисячоліття, Еллен Уайт писала: «Наближається буря, і ми повинні готуватися до її люті... Ми побачимо біду звідусіль. Тисячі кораблів будуть кинуті в глибину морів. Флотилії будуть потоплені, і мільйони людських життів будуть принесені в жертву». Це виконалося під час двох світових війн. CChUk 35.4

3. Істинний пророк визнає, що Ісус Христос прийшов у тілі, що Бог утілився в людську плоть (1 Івана 4:2). CChUk 35.5

Читаючи книгу «Бажання віків», ми розуміємо, що служіння Еллен Г. Уайт відповідає цьому критерію. Зверніть увагу на такі слова: «Це була добровільна жертва. Ісус міг би залишатися біля Отця у Своїй небесній славі, приймаючи пошану від ангелів. Однак Він вирішив віддати Свій скіпетр у руки Отця та зійти з престолу Всесвіту, аби принести світло тим, які поринули в темряву, і дати життя тим, хто гине. CChUk 35.6

Майже дві тисячі років тому в Небі від престолу Божого пролунали сповнені таємничого змісту слова: «Ось іду”. «Жертв і приношень Ти не схотів, але Ти приготовив Мені тіло... Ось іду, — на початку книги написано про Мене, — щоб виконати, Боже, Твою волю» (Євр. 10:5-7). У цих словах проголошується здійснення задуму, прихованого від вічних часів. Христос вирішив прийти в наш світ і прийняти людське тіло... CChUk 35.7

В очах світу в Нього «краси не було, щоб Його пожадати», однак Він був утіленим Богом, Світлом Неба і Землі. Його слава була затінена, велич і могутність були приховані, щоб Він міг наблизитися до засмучених, спокушуваних людей”. CChUk 36.1

4. Можливо, найбільш вирішальним випробуванням справжнього пророка є його життя, праця і вплив його вчення. Христос сформулював цей принцип у Матв. 7:15, 16. CChUk 36.2

Аналізуючи плоди, виявлені в житті тих, хто дотримувався порад Духа пророцтва, ми бачимо, що ці плоди добрі. Свідчення принесли хороші плоди. Коли дивимося на Церкву, яка керується цими порадами в різних сферах діяльності, ми визнаємо, що праця Еллен Уайт відповідає зазначеним критеріям. Єдність учення в працях, написаних протягом 70 років, — це також позитивне свідчення щодо цілісності її дару. CChUk 36.3