ПОРАДИ для ЦЕРКВИ

Неробство — це зло

Мені було показано, що багато гріха виникає через не-робство. Активні руки й уми не мають часу прислухатися до кожної спокуси, запропонованої ворогом, а порожні руки й розум повністю готові опинитися під контролем сатани. Не зайнятий належним чином розум зупиняється на непотрібних речах. Батьки повинні навчати своїх дітей, що неробство — гріх. (Свідчення для Церкви. Т. 1. С. 395). CChUk 283.2

Ніщо інше не призводить до більшого зла, ніж звільнення дітей від усяких тягарів і дозвіл провадити порожнє, безцільне життя, нічого не роблячи або займаючись лише тим, що до вподоби. Діти мають схильність до активної діяльності, але якщо не займатимуться добрим і корисним, їх неодмінно заполонить погане. Звичайно, діти потребують відпочинку. Проте їх треба привчати до праці, зокрема фізичної, а також до читання і занять. Стежте за тим, щоб заняття дітей відповідали їхньому вікові й вони набували знань, читаючи корисні, цікаві книги. (Християнська родина. С. 284). CChUk 283.3

Діти часто з ентузіазмом беруться за якусь роботу, проте, розгубившись або втомившись від неї, бажають зміни й хапаються за щось нове. Отже, вони можуть узятися за кілька справ, але, зіткнувшись із невеликим розчаруванням, відмовляються від них. Так вони переходять від однієї роботи до іншої, нічого не доводячи до кінця. Батьки не повинні дозволяти, щоб їхніми дітьми керувало уподобання до змін. Вони не повинні бути настільки зайняті іншими питаннями, щоб не мати часу терпляче вгамовувати допитливі уми. Кілька підбадьорливих слів чи невелика, але вчасно надана допомога зможуть покласти край їхнім труднощам і розчаруванню, а задоволення, котре вони отримають, довівши до кінця розпочату справу, спонукає їх докласти ще більших зусиль. (Свідчення для Церкви. Т. 3. С. 147, 148). CChUk 283.4

Діти, котрих пестять і котрим прислуговують, завжди очікують цього, і коли їхні очікування не справджуються, вони розчаровуються і падають духом. Ця схильність заува-жуватиметься протягом усього їхнього життя; вони будуть безпорадні, покладатимуться на чиюсь допомогу, очікуючи, що інші будуть потурати й поступатися їм. Утім, якщо їм почнуть чинити опір, навіть коли вони досягнуть зрілого віку, ці люди вважатимуть, що з ними повелися жорстоко. Так вони з муками прокладають собі шлях у світі, ледве здатні витримувати самих себе, часто нарікаючи і дратуючись, бо ніщо їх не задовольняє. (Свідчення для Церкви. Т. 1. С. 392, 393). CChUk 284.1

Жінка завдає великої шкоди собі та сім’ї, якщо сама ви-конує всю роботу, наприклад, приносить дрова чи воду й навіть бере сокиру, щоб колоти дрова, тоді як чоловік і сини сидять біля вогню та спілкуються. Бог ніколи не призначав дружинам і матерям бути рабинями у своїх сім’ях. Не одна мати перевантажена турботою, тоді як дітей не привчили розділяти тягарі домашнього господарства. Через це мати старіє і передчасно помирає, залишаючи дітей саме тоді, коли вона найбільше потрібна, щоб скеровувати їхні недосвідчені кроки. Хто винен у цьому? CChUk 284.2

Чоловікам треба робити все можливе, щоб звільнити дружину від клопотів та підтримувати її дух життєрадісним. Ніколи не дозволяйте й не заохочуйте дітей до неробства, тому що це швидко входить у звичку. (Свідчення для Церкви. Т. 5. С. 180, 181). CChUk 284.3