ПОРАДИ для ЦЕРКВИ

Розділ 33— Критика та її наслідки

Християнам потрібно бути обережними у виборі слів та ніколи не передавати погані чутки від одного зі своїх друзів до іншого, особливо якщо вони усві-домлюють, що між ними немає єдності. Це жорстоко — на щось натякати й щось навіювати, ніби вам багато відомо про цього друга або знайомого, про що інші не знають. Такі натяки поширюються та створюють більш негативні враження, ніж якщо відверто й без перебільшень розповісти факти. Якої тільки шкоди не зазнала Церква Христа від цього! Непослідовне, необережне поводження її членів робить громаду слабкою, як вода. Члени однієї й тієї ж громади не виправдовують виявленого до них довір’я, хоч винні не мали жодного наміру спричинити якесь зло. Великої шкоди завдає відсутність мудрості у виборі тем для бесіди. Розмовляти потрібно про духовне й Божественне, проте все відбувається навпаки. Якщо спілкування з друзями-християнами присвячене головним чином розумовому й духовному вдосконаленню, то потім про це ніхто не жалкуватиме і про розмову згадуватимуть з приємністю й задоволенням. Однак якщо цілі години проводити в легковажних, порожніх розмовах, витрачаючи дорогоцінний час на критичний аналіз життя й характеру інших, тоді дружня бесіда стане джерелом зла і ваш вплив буде подібний до запаху смерті — на смерть. (Свідчення для Церкви. Т. 2. С. 186, 187). CChUk 251.1