Дивовижна Божа благодать

10 січня. Подібне до закваски

Царство Небесне подібне до закваски, що її жінка взяла й поклала до трьох мірок борошна, поки все вкисло (Матв. 13:33). ДББ 17.1

У притчі Спасителя символ закваски використовується як символ Небесного Царства. Вона ілюструє живильну, перетворювальну силу Божої благодаті… ДББ 17.2

Так і грішник має прийняти Божу благодать, перш ніж стане придатним для Царства слави. Найвищий рівень людської культури чи освіти не в змозі перетворити деградоване дитя гріха на дитя Неба. Перетворювальна енергія має надійти від Бога… Як змішана з борошном закваска, діючи зсередини, виявляється й назовні, так і Божа благодать, оновлюючи серце людини, змінює все її життя… ДББ 17.3

Захована в борошні закваска діє невидимо, поступово спричиняючи бродіння всієї маси; так само діє й закваска істини — непомітно, помалу, постійно перетворюючи душу. Природні нахили пом'якшуються й ушляхетнюються. Виникають нові думки, нові почуття, нові спонукання. Людина відкриває для себе новий ідеал характеру — життя Христа. Відбуваються зміни в розумі, здібності пробуджуються до роботи в нових напрямках… Пробуджується совість… ДББ 17.4

Серце того, хто приймає благодать Божу, переповнюється любов'ю до Бога й тих, за кого помер Христос. Його “я” не шукає людського визнання… Він добрий та уважний, скромної думки про себе й водночас сповнений надії, завжди довіряє милості й любові Бога. ДББ 17.5

Нашими почуттями й голосом повинна керувати благодать Христа. Її дія буде помітна у ввічливих, делікатних взаєминах між братами, у добрих, підбадьорливих словах. У такому домі відчувається присутність ангелів. Життя вибухає солодкими пахощами, які підносяться до Бога, немов святий фіміам. Любов виявляється в доброті, ввічливості, терпінні та довготерпінні. Змінюється й зовнішність. Христос, перебуваючи в серці, осяває Своїм промінням обличчя тих, хто любить Його й виконує Його Заповіді… Коли відбуваються такі зміни, ангели підносять свої голоси в похвальних піснях, Бог і Христос тішаться душами, відтвореними за Божою подобою (Наочні уроки Христа, c. [95-102]). ДББ 17.6