Дивовижна Божа благодать

12 листопада. Справжній сенс

А Бог усякої благодаті, Який в Ісусі Христі покликав вас до Своєї вічної слави, нехай тих, хто трохи постраждав, поновить; нехай укріпить, нехай зміцнить, нехай твердо поставить! (1 Петра 5:10). ДББ 388.1

Коли істина буде прийнята, вона сприятиме докорінним змінам у житті й характері, оскільки віра означає перебування Христа в серці; і там, де Він є, душа продовжує звершувати духовні справи, постійно зростаючи в благодаті та вдосконалюючись… ДББ 388.2

Збудження почуттів і духу істиною не є доказом того, що ви справжній християнин. Виникають запитання: “Чи зростаєте ви у Христі? Чи виявляється милість Христа у вашому житті?” Бог дає Свою благодать людям, щоб вони бажали її ще більше. Божа благодать завжди працює над людським серцем, і коли воно приймає її, то в житті й характері такої людини проявляються плоди її впливу… Благодать Христа в серці завжди буде зміцнювати духовне життя та сприяти духовному зростанню… Ми не бачимо, як рослина росте на полі, але ми впевнені, що вона росте. Тож чи можемо ми не знати про нашу власну духовну силу та зростання?.. ДББ 388.3

Уся суть і повнота питання християнської благодаті й досвіду містяться в довірі Христу, у пізнанні Бога і Його Сина, Якого Він послав. Однак тут багато хто спотикається, бо в них немає віри в Бога. Замість того щоби бажати спілкування з Христом, Його самозречення та смирення, вони прагнуть до особистого прославлення і піднесення… ДББ 388.4

О, якби ви любили Його так, як Він любить вас, то не цуралися б тих переживань, які записані на темних сторінках книги страждань Божого Сина… Коли ми розмірковуємо над покорою Христа, споглядаючи Його самозречення і самопожертву, то дивуємося любові Бога до грішної людини. Коли заради Христа ми повинні пройти через випробування, які сприяють смиренню, якби ми мали характер Господа, то страждали б із лагідністю, не боялися ран і протистояли злу. Тоді ми явимо Дух, Який перебуває у Христі… ДББ 388.5

Ми повинні нести ярмо Христа, працювати, як Він працював для спасіння заблукалих; і ті, хто причетний до Його страждань, також будуть учасниками Його слави (Рев'ю енд Геральд. 24 травня 1892 р.). ДББ 389.1