Дивовижна Божа благодать

3 листопада. Дивись і живи

Як Мойсей підняв змія в пустині, так має бути піднятий Син Людський, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав вічне життя (Івана 3:14, 15). ДББ 377.3

Через мідного змія (див. Числ. 21:4-9) Ізраїль мав засвоїти важливий урок: тільки Бог здатний зцілювати людей. Однак вони мали засвідчити свою віру в засіб, запропонований Богом. Щоб жити, ізраїльтяни повинні були дивитися на мідного змія. ДББ 377.4

Богові потрібна була лише їхня віра; вона ж виявлялася в тому, щоб спрямовувати свій погляд на мідного змія. Люди розуміли, що в самому змієві не було нічого спасенного, але він був символом Христа. Таким чином вони починали усвідомлювати необхідність віри в Христові заслуги. І до цього багато людей приносило свої жертви Богові, вважаючи, що цього цілком достатньо для викуплення гріхів. ДББ 377.5

Вони не покладалися на прийдешнього Викупителя, прообразом Котрого були усі ці жертвоприношення. Тепер Господь бажав навчити людей, що їхні жертви самі собою мали не більше сили або чеснот, ніж мідний змій, але, подібно до нього, вони були тим засобом, який спрямовував їх до Христа — справді величної Жертви за гріх… ДББ 378.1

Ізраїльтяни врятуванням свого життя завдячували тому, що дивилися на піднесеного змія. Їхній погляд свідчив про віру. Вони залишалися живими, бо вірили в Боже Слово, довіряючи засобам, передбаченим для їхнього оздоровлення. Так і грішник, дивлячись на Христа, житиме. Він отримує прощення через віру у викупну жертву. На противагу мертвому, неістотному символові, Христос має в Собі силу і достоїнство, щоби зціляти розкаяних грішників. ДББ 378.2

Хоча грішник і не може сам себе спасти, однак повинен дещо зробити, аби отримати спасіння. “Того, хто приходить до Мене, — говорить Христос, — Я не вижену геть” (Івана 6:37). Ми повинні прийти до Нього і, каючись у своїх гріхах, повірити, що Він приймає нас і прощає. Віра — Божий дар, але втілювати її в життя повинні ми самі. Віра — це рука, за допомогою якої душа може ухопитися за Божественні дари благодаті й милості… ДББ 378.3

Ісус урочисто пообіцяв, що спасе кожного, хто приходить до Нього. Хоч мільйони людей, потребуючи зцілення, відкидають Божу милість, ніхто з тих, хто вірить у Його заслуги, не буде залишений на поталу (Патріархи і пророки, c. [430, 431]). ДББ 378.4