Дивовижна Божа благодать

29 жовтня. Маленькі можливості

Все, що в силі чинити рука твоя, теє роби (Екл. 9:10). ДББ 369.3

Ніщо так не пробуджує духу самопожертви, не збагачує і не зміцнює характеру, як праця для інших… Однак для того, аби допомагати іншим, ніхто не повинен чекати, коли його покличуть на якесь далеке місіонерське поле. Двері для служіння відчинені всюди. Навколо нас є ті, хто потребує нашої допомоги. Скрізь нас оточують удови, сироти, хворі й ті, хто при смерті, розчаровані, доведені до відчаю, невігласи, безпритульні. ДББ 369.4

Ми повинні вважати своїм особливим обов'язком працювати для тих, котрі живуть по сусідству з нами. Подумайте, яким чином ви зможете якнайкраще допомогти тим, кого не цікавить релігія. Коли відвідуєте своїх друзів і сусідів, цікавтеся їхнім духовним і земним добробутом. Розповідайте їм про Христа як про Спасителя, Котрий прощає гріх. Запрошуйте сусідів до себе додому і читайте їм дорогоцінну Біблію та книги, що пояснюють її істини. Запросіть їх об'єднатися з вами у співі й молитві. На таких невеличких зібраннях буде присутній Сам Христос, як Він і обіцяв, а серця будуть зворушені Його благодаттю… Чимало людей нарікає, що вони живуть вузьким, обмеженим життям. Вони самі зможуть, якщо захочуть, зробити своє життя повноцінним та впливовим. Хто любить Ісуса всім серцем, розумом і душею, а свого ближнього — як самого себе, той матиме широке поле для використання своїх здібностей і впливу на своїх ближніх… ДББ 370.1

Нехай ніхто не минає малих можливостей у пошуках більшої роботи. Ви можете успішно виконувати малу роботу, натомість зазнати цілковитої невдачі та зневіритися, намагаючись звершити більшу працю. Докладаючи всіх сил для виконання роботи, що зустрічається на вашому шляху, ви стаєте здатними виконувати більшу справу. Як багато людей стають безплідними та слабкими через те, що не звертають уваги на можливості, які щодня відкриваються перед ними, та нехтують малими справами… ДББ 370.2

Завдяки зусиллям самовідданих працівників на полях, де умови настільки несприятливі й страшні, що багато людей не має бажання туди їхати, відбувалися дивовижні зміни. Вони трудилися терпляче й наполегливо, покладаючись не на людську силу, а на Бога, і Його благодать підтримувала їх. У цьому світі ніколи не стане відомо, скільки добра зробили ці люди, однак благословенні результати будуть видимі у великому прийдешньому (Служіння зцілення, c. [151-153]). ДББ 370.3