Дивовижна Божа благодать

21 жовтня. Коли ми зазнаємо поразки

Не тішся, моя супротивнице, з мене, — хоч я впала, Сіонська дочка, проте встану, хоч сиджу в темноті, та Господь мені світло! (Михея 7:8). ДББ 360.3

Ніщо, окрім Божественної сили, не може відродити людське серце і наповнити душу любов'ю Христа, яка завжди буде виявлятися до тих, заради кого Він помер. Плід Духа — любов, радість, мир, довготерпіння, ласкавість, доброта, віра, лагідність, стриманість. Коли людина навертається до Бога, у неї з'являються нові моральні схильності, нові спонукальні мотиви; вона починає любити те, що любить Бог, оскільки її життя з'єднується з життям Ісуса золотим ланцюгом непорушних обітниць. Її душу наповнюють любов, радість, мир і невимовна вдячність; і, будучи обдарованою такими благословеннями, вона вигукує: “Чинить великим мене Твоя поміч” (Псал. 18:36). ДББ 360.4

Проте тих, хто очікує чудесного перетворення свого характеру й особистості, не докладаючи зі свого боку рішучих зусиль для перемоги над гріхом, чекає розчарування. У нас немає причин для страху, доки ми дивимося на Ісуса, немає підстав сумніватися в тому, що Він може спасти всіх, хто приходить до Нього, але ми маємо завжди остерігатися, щоб наша стара природа знову не перемогла, щоб наш ворог знову не взяв нас у полон. Ми повинні звершувати своє спасіння зі страхом і трепетом, бо саме Бог за Своєю доброю волею викликає в нас і бажання, і дію… ДББ 361.1

Щодня ми повинні зростати, набуваючи душевної краси. Нерідко ми будемо зазнавати поразки у своїх зусиллях уподібнитися Божественному зразку. Часто нам доведеться плакати, схилившись біля ніг Ісуса, через свої недоліки й помилки, але нам не слід впадати у відчай; ми повинні молитися палкіше, вірити більше і намагатися із завзяттям зростати за подобою нашого Господа. Не довіряючи своїм власним силам, ми повинні покладатися на силу нашого Викупителя і славити Господа, нашого Спасителя і нашого Бога… ДББ 361.2

Споглядаючи, ми перетворюємося; і коли розмірковуємо про досконалість Божественного образу, ми бажаємо цілковитого оновлення, відродження за образом Його чистоти. Саме завдяки вірі в Сина Божого відбувається перетворення характеру, і дитя гніву стає Божим дитям (Вибрані вісті. Т. 1. С. 336-338). ДББ 361.3