Дивовижна Божа благодать

16 жовтня. Пастки, яких слід уникати

Адже все, що у світі, це: пожадливість тіла, пожадливість очей і життєва гордість; це не від Отця, а від світу (1 Івана 2:16). ДББ 354.4

Гордість і любов до світу — це пастки, які сильно заважають духовному росту і зростанню в благодаті. ДББ 354.5

Наш світ — це не рай для християн, а лише Божа майстерня, у якій ми повинні приготуватися до спілкування з безгрішними ангелами у святому раю. Нам необхідно весь час привчати себе до піднесених, безкорисливих роздумів. Таке виховання необхідне, щоб тренувати і розвивати здібності, якими Бог наділив нас, і якнайкраще прославляти Його ім'я на землі. Ми відповідаємо перед Ним за всі благородні якості, які Він дав нам, і якщо використовуємо ці здібності не так, як того бажає Бог, то виявляємо до Нього чорну невдячність. Служіння Богові вимагає застосування всіх наших здібностей та обдарувань, і якщо ми не вдосконалюємо ці здібності й не розвиваємо любов до роздумів про небесне, якщо не зміцнюємо і не облагороджуємо енергію душі праведними вчинками на Божу славу, отже, ми не відповідаємо Божому задуму… ДББ 355.1

Якщо ви не привчите себе роздумувати на духовні теми, ваш розум ослабне і стане духовно немічним. Він буде сильний у тому, що стосується цього світу, адже ви розвиваєте і тренуєте його переважно в цьому напрямку. Людям дуже важко жити духовним життям, адже вони не розмірковують про практичне благочестя. Їхні думки звично течуть зовсім в іншому напрямку. Якщо постійно не набувати духовних знань і не прагнути зрозуміти таємницю благочестя, то розум не зможе гідно оцінювати вічне… Якщо серце людини роздвоєне і вона розмірковує здебільшого про світське й дуже мало про духовне, то духовних сил у неї не стане більше (Свідчення для Церкви. Т. 2. С. 187, 189). ДББ 355.2

Якщо люди, зайняті світськими турботами, енергійно, наполегливо і честолюбно прагнуть придбати земний скарб, Божі діти не пристосовуються до цього віку, а показують своїм щирим пильнуванням та очікуванням, що змінилися і що цей світ — не їхня батьківщина, адже вони прагнуть до кращого, тобто до Небесної вітчизни (Там само. С. 193). ДББ 355.3