Дивовижна Божа благодать

2 жовтня. Божественна закономірність зростання

Сама по собі земля родить: спершу стебло, потім колос, а тоді — повно пшениці в колосі (Марка 4:28). ДББ 338.2

Той, Хто розповів цю притчу, створив маленьке насіння, наділив його життєвими силами і встановив закони, які керують його ростом. А істини, котрих навчає ця притча, стали живою реальністю Його власного життя. Як у і фізичному, так і духовному відношенні Він дотримувався встановленої Богом послідовності розвитку, що ілюструється ростом рослини… У дитинстві Він був прикладом слухняної дитини… Але на кожній стадії Свого розвитку Він був досконалим, із простими, природними чеснотами безгрішного життя (Наочні уроки Христа, c. [82]). ДББ 338.3

У насінні міститься життя, ґрунт має життєдайні сили, але якщо вдень і вночі не буде діяти безмежна Божа сила, насіння не принесе врожаю… Кожна насінина проростає, кожна рослина розвивається лише силою Бога… ДББ 338.4

Проростання насіння зображує початок духовного життя, а розвиток рослини — це прекрасна аналогія християнського зростання. Як у природі, так і в благодаті: без росту не може бути життя. Рослина повинна або рости, або померти. Подібним до її росту — мовчазного і непомітного, але постійного — є й розвиток християнського життя. На кожній стадії свого розвитку наше життя може бути досконалим, однак, якщо Божі наміри щодо нас виконуються, ми будемо постійно зростати. Освячення — це праця всього життя. У міру збільшення наших можливостей буде збагачуватися наш досвід і зростуть наші знання. Ми будемо здатними нести більшу відповідальність, бо наша зрілість буде пропорційною до наших переваг. ДББ 338.5

Рослина зростає, засвоюючи те, що Бог дає їй для підтримки життя. Вона заглиблюється своїм корінням у землю, одержує сонячне світло, п'є воду з роси й дощу. Вона засвоює поживні речовини з повітря. Подібним чином має зростати і християнин, співпрацюючи з Божественними силами… Як рослина одержує сонячне світло, росу й дощ, так і ми повинні відкривати свої серця Святому Духові… Постійно покладаючись на Христа як нашого особистого Спасителя, ми у всьому будемо досягати зросту Того, Хто є Голова (Там само. С. 63, 66). ДББ 339.1