Дивовижна Божа благодать

16 вересня. Не в марнославстві світу

Щоб ваша віра була не через людську мудрість, а через Божу силу (1 Кор. 2:5). ДББ 318.1

Ісус мав здійснювати Свою роботу… не із зовнішнім блиском і пишнотою, натомість промовляючи до людських сердець Своїм життям милосердя й самопожертви… ДББ 318.2

Послідовники Христа мають бути світлом для світу, проте Бог не наказує їм докладати зусиль, аби світити. Він не схвалює будь-яку самовдоволену спробу людини хизуватися власними надзвичайними чеснотами. Він бажає, щоб їхні душі були просякнуті принципами Неба, і тоді, стикаючись зі світом, вони відкриватимуть світло, яке пробуває в них. Їхня непохитна вірність у всіх життєвих справах випромінюватиме світло… ДББ 318.3

Світський зовнішній блиск, яке б сильне враження він не справив, не має жодної цінності в очах Бога. Понад усе видиме й дочасне Він цінує невидиме й вічне. Перше має вартість лише тоді, коли воно виражає друге. Краса найвишуканіших творів мистецтва не може порівнятися із красою характеру, котрий є плодом роботи Святого Духа в душі… ДББ 318.4

Успіх людських зусиль у справі Божій є прямо пропорційний посвяченню працівника, котре є виявом сили Христової благодаті, що перетворює життя. Ми повинні вирізнятися з-поміж світу, адже Бог відмітив нас Своєю печаттю, бо Він виявляє в нас Свій власний характер любові. Наш Викупитель покриває нас Своєю праведністю. ДББ 318.5

Обираючи чоловіків та жінок для служіння, Бог не запитує, чи володіють вони земним багатством, знанням або красномовністю. Він питає: “Чи ходять вони в такій покорі, щоб Я міг навчити їх Моїх доріг? Чи можу Я вкласти Мої слова в їхні уста? Чи будуть вони представляти Мене?” ДББ 318.6

Бог може використати кожну людину тією мірою, якою може наповнити храм її душі Святим Духом. Робота, яку Він прийме, — це робота, що відображає Його образ. Як свої посвідчення перед світом Його послідовники повинні мати незгладимі риси Його безсмертних принципів (Служіння зцілення, c. [36, 37]). ДББ 318.7

Ісус знав про марність прагнення до земної слави і не надавав значення зовнішнім ознаками величі. У благородстві Своєю душі, у височині Свого характеру, у величі Своєї вірності принципу Він стояв над суєтними амбіціями світу (Вибрані вісті. Т. 1. С. 259). ДББ 319.1