Дивовижна Божа благодать

237/368

22 серпня. Доволі благодаті

Та Він сказав мені: Досить тобі Моєї благодаті, адже Моя сила виявляється в немочі! Тому краще радо буду хвалитися своїми немочами, щоб оселилася в мені сила Христа (2Кор. 12:9). ДББ 286.6

“Хоч ти й вважав себе незначним, ти став володарем племен Ізраїлю! Господь навіть тебе помазав царем над Ізраїлем!” (1 Сам. 15:17). У цьому уривку Самуїл указує на обрання Саула царем Ізраїлю. Саул був скромної думки про власні здібності, і на початку свого царювання охоче слухав настанови. Коли Божественний вибір припав на нього, він був позбавлений знання і досвіду й мав, при багатьох хороших якостях, серйозні вади характеру… Однак якби він залишався покірним, постійно прагнучи керуватися Божественною мудрістю… він міг би виконувати обов'язки свого високого становища з успіхом і честю. Під впливом Божої благодаті кожна гарна якість набиратиме силу, в той час як негативні риси будуть так само неухильно її втрачати. ДББ 287.1

Це та робота, яку Господь пропонує зробити для всіх, хто присвячує себе Йому… Всіх, покликаних Ним, Він наділить благодаттю і мудрістю… Він відкриє їм вади їхнього характеру і дарує всім, хто шукає Його допомоги, сили для виправлення своїх помилок. Яким би не був гріх, що напосідає на людину, які б гіркі або згубні пристрасті не боролися за панування в її житті, вона зможе перемогти, якщо пильнуватиме і вестиме запеклу боротьбу проти них в ім'я і силою помічника Ізраїлю. Діти Божі повинні виховувати в собі гостру сприйнятливість до гріха… Це один з найбільш вдалих прийомів сатани — вести людей до скоєння дрібних гріхів, засліплювати розум припустимістю маленьких поблажок, маленьких відступів від ясно вираженої волі Бога. Багато з тих, хто ніколи б не наважився на вчинення якогось великого проступку, з легкістю роблять незначні відступи. Однак ці маленькі гріхи знищують благочестя. Ноги, що ступають на стежку непослуху, котра відхиляється від правильної дороги ідуть широкою дорогою, яка веде до смерті (Біблійний коментар АСД. Т. 2. С. 1016, 1017). ДББ 287.2

На яку б посаду або становище в суспільстві не поставив нас Бог, які б не були наші обов'язки чи небезпеки, що чатують на нас, ми повинні пам'ятати, що Він обіцяв дарувати милість тим, хто щиро шукає Його. Той, хто вважає, що не гідний свого становища, але все ж приймає його, тому що так велить Бог, зможе все більш і більш утверджуватися, покладаючись на Його силу й мудрість (Там само. С. 1017). ДББ 287.3