Дивовижна Божа благодать

21/368

18 січня. Милостиве запрошення

Прийдіть до Мене, всі втомлені та обтяжені, — і Я заспокою вас! (Матв. 11:28). ДББ 26.1

Христос намагався донести до свідомості учнів правду про те, що в Божому Царстві немає ані територіальних меж, ані каст, ані аристократії; і вони повинні йти до всіх народів із вісткою про любов Спасителя (Дії апостолів, c. [20]). ДББ 26.2

Христос руйнує стіну розділення, створену самолюбством і національною гордістю, і навчає любити всіх людей… Він… вчить нас бачити ближнього в кожній нужденній душі, вважати увесь світ полем своєї діяльності. Як сонячне проміння проникає до найвіддаленіших куточків земної кулі, так і Бог бажає, щоб світло Євангелія проникло в кожну душу, яка живе на землі (Небесні принципи щасливого життя, c. [42]). ДББ 26.3

Душі, що прагнуть світла, благодаті й Святого Духа, зі сльозами підносять до Бога молитви й прохання. Чимало людей перебувають на порозі Царства й тільки чекають, коли хтось запросить їх туди ввійти… ДББ 26.4

Доручення, дане першим учням, стосується віруючих усіх віків. Кожен, хто прийняв Євангеліє, повинен передати світові цю священну істину. Вірні Божі діти завжди були активними місіонерами, котрі посвячують усе, що мають, для прославлення Його Імені, мудро використовуючи свої таланти для служіння Йому… ДББ 26.5

Кожен, хто прийняв Христа, покликаний працювати для спасіння своїх ближніх. “А Дух і наречена кажуть: Прийди! І хто чує, хай каже: Прийди!” (Об'явл. 22:17). Відповідальність за проголошення цього заклику лежить на всій Церкві. Кожен, хто почув це запрошення, повинен сповіщати його на горах і в долинах, говорячи: “Прийди!” ДББ 26.6

Бог давно чекає, коли дух служіння охопить усю Церкву, щоб кожен міг працювати для Нього відповідно до своїх здібностей. Якщо члени Божої Церкви звершуватимуть доручену Господом роботу там, де в цьому є потреба, — на батьківщині чи за її межами, виконуючи євангельське доручення, то увесь світ незабаром почує застереження й Господь Ісус повернеться на Землю в силі та великій славі (Дії апостолів, c. [109-111]). ДББ 26.7