Дивовижна Божа благодать

17/368

14 січня. Що необхідно, щоб увійти до Царства

У відповідь Ісус сказав йому: Знову й знову запевняю тебе: коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства! (Івана 3:3). ДББ 21.1

У розмові з Никодимом Ісус розкрив План спасіння і Свою місію в цьому світі (Бажання віків, c. [176]). ДББ 21.2

Він… перейшов до найголовнішого, промовляючи урочисто й водночас лагідно: “Знову й знову запевняю тебе: коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства!” (Івана 3:3)… Однак Спаситель не підтримав суперечки. Піднявши руку з урочистою спокійною гідністю, Він ще з більшою наполегливістю переконував: “Знову й знову запевняю тебе: коли хто не народиться від води й Духа, не може ввійти до Божого Царства!”… ДББ 21.3

За своєю природою людське серце порочне… Необхідно очистити джерело серця, перш ніж можуть стати чистими потоки. Хто сподівається досягти Неба своїми ділами через дотримання Закону, той намагається зробити неможливе. Хто сповідує законницьку релігію й має лише вигляд благочестя, той не буде в безпеці. Життя християнина — це не модифікація чи вдосконалення старого, а перетворення єства. Це означає смерть для свого “я” й гріха та цілком нове життя. Така зміна може відбутися тільки під впливом Святого Духа… але побачити цю діяльність неможливо так само, як і дію вітру. ДББ 21.4

Хоч сам вітер невидимий, результати його дії видимі й відчутні. Так і робота Духа над серцем виявиться в кожному вчинку того, хто відчув Його спасенну силу. Коли Божий Дух оволодіває серцем, Він перетворює життя. Від гріховних думок відмовляються, лихих учинків зрікаються, а гнів, заздрощі й суперечки поступаються любові, смиренню та миру. Смуток перетворюється на радість — і обличчя відображає небесне світло… Благословення зливається на душу, яка з вірою підкоряється Богові. Тоді сила, яку не може побачити жодне людське око, творить нову істоту за образом Божим… ДББ 21.5

Подібно до Никодима, ми маємо бути готовими входити в нове життя так само, як і найбільший із грішників. Крім Христа, “під небом нема іншого імені, даного людям, яким належить нам спастися!” (Дії 4:12) (Там само. С. 168-175). ДББ 22.1