Поради для Церкви

Небезпека критики Свідчень

Нещодавно уві сні я опинилася перед великим зібранням людей, декотрі з яких намагалися звести нанівець враження від переданого мною дуже урочистого застережливого свідчення. Вони казали: “Ми віримо свідченням сестри Уайт, але вона говорить нам те, що не бачила безпосередньо у видінні з конкретного згадуваного випадку, її слова не більш значущі для нас, ніж слова будь-кого іншого”. Дух Господній зійшов на мене, я встала й докорила їм в Ім'я Господа. ПДЦ 135.4

Отже, якщо хтось із тих, кому адресовані ці серйозні застереження, скаже: “Це лише особиста думка сестри Уайт, а я й надалі буду дотримуватися свого міркування”, та продовжуватимуть робити те, проти чого їх застерегли, тим самим вони покажуть свою зневагу до Божої поради. Результатом цього буде саме те, на що вказував мені Дух Божий, — утрата для Божої справи і крах для них самих. Декотрі, бажаючи зміцнити власну позицію, виривають зі Свідчень ті твердження, котрі, як вважають, підтримують їхню думку та, наскільки можливо, представляють її переконливішою, а те. що ставить під сумнів їхню поведінку або не збігається з їхніми поглядами, вони оголошують особистою думкою сестри Уайт, заперечуючи Божественне походження цих істин і ставлячи їх на один рівень із власним міркуванням. ПДЦ 135.5

А тепер, брати, я благаю вас не ставати між мною й народом та не відвертати світло, яке Бог хоче пролити на них. Своєю критикою не забирайте у Свідчень усю їхню силу, сутність і міць. Не думайте, що ви можете розсікти їх, щоб пристосувати до ваших поглядів, стверджуючи, ніби Бог дав вам здатність розрізняти, що є світлом з Небес, а що є лише вираженням звичайної людської мудрості. Якщо Свідчення не говорять відповідно до Слова Божого, відкиньте їх. Христос і Веліяр не можуть об'єднатися. Заради Христа, не бентежте людський розум людською софістикою та скептицизмом, не позбавляйте впливу працю, яку бажає звершувати Господь. І через нестачу духовної проникливості не робіть цей Божий засіб каменем спотикання, ударившись об який багато хто може спіткнутися й упасти, заплутатися в сіті й бути схопленими. ПДЦ 136.1

(Свідчення для Церкви, т. 5, c. [687-691]). ПДЦ 136.2