Поради для Церкви

Будьте мужніми сьогодні

Прийнята в серце Божа істина може зробити тебе мудрим для спасіння. Віруючи в цю істину та підкоряючись їй, ти отримаєш достатньо благодаті для обов'язків і випробувань на сьогоднішній день — ти не потребуєш благодаті на завтра. Тобі необхідно зрозуміти, що маєш тільки сьогоднішній день. Перемагай сьогодні, зрікайся себе сьогодні, пильнуй і молися сьогодні, здобувай перемоги в Богові сьогодні. Наші обставини й середовище, щоденні зміни навколо нас та писане Слово Боже, що випробовує і судить усе, — цього достатньо, щоб навчити нас нашого обов'язку й щоденного завдання. Не дозволяй своїм думкам зосереджуватися на тому, що не принесе тобі користі, натомість досліджуй Писання й щодня виконуй ті обов'язки, які зараз можуть видаватися втомливими, але які хтось має виконувати. ПДЦ 110.3

(Свідчення для Церкви, т. 3, c. [333]). ПДЦ 110.4

Багато хто зосереджується на жахливому навколишньому беззаконні, повсюдних відступництві та немощах. Вони говорять про це, доки їхні серця не наповняться сумом та сумнівом. Ці люди звертають увагу насамперед на майстерну роботу архіошуканця, розмірковуючи над тим, що позбавляє їх мужності, і водночас, здається, забувають про силу Небесного Отця та Його незрівнянну любов. Саме цього прагне сатана. Помилково вважати, що ворог праведності наділений такою великою силою, якщо при цьому ми так мало розмірковуємо про любов Бога і Його могутність. Ми повинні говорити про могутність Христа. Ми абсолютно безсилі врятуватися з-під влади сатани, але Бог призначив шлях визволення. Син Всевишнього сильний провадити битви за нас, і за допомогою Того, Хто полюбив нас, ми зможемо вийти більш ніж переможцями. ПДЦ 110.5

Ми не знайдемо духовної сили, якщо будемо постійно роздумувати про свої немощі й відступництво та журитися з приводу сили сатани. У наших серцях і розумі має утвердитися як живий принцип велика істина про дієвість принесеної за нас Жертви; про те, що Бог може спасти і спасає без винятку всіх, хто приходить до Нього на умовах, зазначених у Його Слові. Наше завдання — помістити свою волю на бік Божої волі. Потім через викупну кров стаємо учасниками Божественної природи; через Христа ми є дітьми Бога й маємо впевненість у тому, що Він любить нас, як любить Свого Сина. Ми — одне ціле з Ісусом, і йдемо туди, куди Він веде нас. Христос має владу розвіяти похмурі тіні, які сатана кидає на наш шлях; і замість темряви й розчарування в наших серцях засяє світло Його слави. ПДЦ 111.1

Брати й сестри, ми змінюємося за допомогою споглядання. Розмірковуючи про любов Бога й нашого Спасителя, споглядаючи досконалість Божественного характеру та претендуючи вірою на праведність Христа як на власну, ми маємо перетворюватися в той самий образ. Не будемо ж збирати всі неприємні картини: переступи, розтління, розчарування — докази сили сатани — та вішати їх у залах нашої пам'яті, говорити й журитися про це, доки наші душі не наповняться зневірою. Зневірена душа — це посудина темряви, вона не тільки сама не отримує Божого світла, а й закриває його від інших. Сатані приємно бачити наслідки дії картин його перемог, що позбавляють людей віри й мужності. ПДЦ 111.2

(Свідчення для Церкви, т. 5, c. [741-745]). ПДЦ 111.3