Поради для Церкви

Істинні послідовники Христа свідчать про Нього

Якби кожен з вас був живим місіонером, то звістка для нашого часу швидко була б проголошена в усіх країнах, усякому народові, поколінню, племені і народності. ПДЦ 79.1

(Свідчення для Церкви, т. 6, c. [438]). ПДЦ 79.2

Усі, хто ввійде до Божого міста, повинні відобразити Христа в усіх вчинках протягом свого земного життя. Саме це робить їх вісниками та свідками Христа. їм треба просто й рішуче нести свідчення проти будь-якого роду зла, указуючи грішникам на Агнця Божого, що на Себе бере гріх світу. Усім, хто приймає Його, Він дає владу стати Божими дітьми. Єдиний шлях, яким ми можемо увійти до Божого міста, — це шлях духовного відродження. Він вузький, а ворота, у які ми входимо, тісні, але цим шляхом ми повинні провадити чоловіків, жінок і дітей, навчаючи їх: щоб бути спасенним, необхідно мати нове серце й новий дух. Колишні, успадковані риси характеру треба перемогти. Природні бажання душі слід змінити. Потрібно відмовитися від будь-якого обману й лихослів'я. Необхідно жити новим життям, яке робить людей христоподібними. ПДЦ 79.3

(Свідчення для Церкви, т. 9, c. [23]). ПДЦ 79.4

Мої брати і сестри, чи хочете ви звільнитися від чар. у владі яких опинилися? Чи бажаєте піднятися із цієї інертності, яка нагадує смертельне заціпеніння? Беріться до роботи незалежно від того, подобається вона вам чи ні. Докладайте особистих зусиль, аби приводити душі до Ісуса й пізнання істини. Ця праця стане для вас одночасно і стимулом, і тонізувальним засобом. Вона і розбудить, і зміцнить вас. Завдяки вправі ваші духовні сили стануть енергійнішими й допоможуть вам успішніше звершувати своє спасіння. Багато визнавців Христа перебувають у подібному до смерті заціпенінні. Докладайте всіх зусиль, аби пробудити їх. Попереджайте, благайте, напоумляйте. Моліться, щоб Божа ніжна любов зігріла, пом'якшила і їхні крижані серця. Навіть якщо вони відмовляться слухати, ваша праця не буде даремною. Намагаючись благословити інших, ваші душі отримають благословення. ПДЦ 79.5

(Свідчення для Церкви, т. 5, c. [387]). ПДЦ 80.1

Нехай ніхто не вважає: якщо вони не мають освіти, то не можуть узяти участі в Господній справі. Бог має працю для вас. Кожній людині Він дає її роботу. Ви можете самі вивчати Писання. “Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить” (Псал. 119:130). Ви можете молитися про працю. Піднесена з вірою молитва щирого серця буде почута на Небі. І ви повинні працювати відповідно до своїх можливостей. ПДЦ 80.2

(Свідчення для Церкви, т. 6, c. [433]). ПДЦ 80.3

Небожителі чекають на співпрацю з людьми, щоб відкрити світові, ким спроможні стати люди, що може бути зроблено завдяки їхньому впливу і що вони здатні здійснити для спасіння душ, котрі можуть загинути. ПДЦ 80.4

Христос закликає нас терпляче й наполегливо працювати заради тисяч людей, що гинуть у своїх гріхах та розсіяні по всій землі, подібно до уламків на безлюдному березі. Ті, хто розділяє славу Христову, повинні також розділити і Його служіння, допомагаючи слабким, нещасним, зневіреним. ПДЦ 80.5

(Свідчення для Церкви, т. 9, c. [30, 31]). ПДЦ 80.6

Кожен віруючий від усього серця повинен бути відданий Церкві. Насамперед його має цікавити її процвітання, і якщо він не усвідомлює свого священного обов'язку ставити інтереси Церкви вище за свої особисті інтереси, вона зможе обійтися без нього. Кожен спроможний щось робити для Божої справи. Деякі люди витрачають великі суми на зайву розкіш; вони задовольняють свої апетити, але вважають надто обтяжливим жертвувати кошти на підтримку Церкви. Вони бажають приймати переваги, проте рахунок нехай оплачують інші. ПДЦ 80.7

(Свідчення для Церкви, т. 4, c. [18]). ПДЦ 80.8

Церкву Христа можна влучно порівняти з армією. Життя кожного солдата пов'язане з важкою працею, труднощами і небезпеками. З кожного боку є пильні вороги, проваджені князем темряви, котрий ніколи не дрімає і не залишає свого поста. Щойно християнин втрачає пильність, цей могутній противник починає раптову люту атаку. Якщо члени Церкви не будуть пильними й діяльними, їх здолають його хитрощі. ПДЦ 80.9

Що сталося б, якби половина воїнів армії, перебуваючи на варті, дармували або спали? Результатом буде поразка, полон або смерть. Якби хтось із них урятувався від рук ворога, вважали б їх гідними нагороди? Ні, їм відразу ж був би винесений смертний вирок. Проте якщо Церква Христа залишиться безтурботною або невірною, це призведе до ще гірших наслідків. Спляче військо Христове — що може бути страшніше?! Який наступ можна здійснити на світ, що перебуває під владою князя темряви? Тим, хто байдуже стоїть позаду в день бою, ніби не відчуваючи жодної зацікавленості й відповідальності за результат битви, краще змінити свою поведінку або негайно покинути бойові ряди. ПДЦ 81.1

(Свідчення для Церкви, т. 5, c. [394]). ПДЦ 81.2