Поради для Церкви

Гармонія і єдність — наше найсильніше свідчення

Найбільше нам загрожує аж ніяк не протидія світу; найстрашніше лихо нам несе та найсильніше стримує прогрес Божої справи зло, виплекане в серцях людей, котрі називають себе віруючими. Немає надійнішого способу ослабити нашу духовність, ніж залишатися заздрісними, недовірливими одне до одного, сповненими причіпок та гріховних підозр. “Це не та мудрість, що сходить згори, а земна, душевна, бісівська. Бо де заздрість та чвари, там безладдя і всяке лихе діло. А та мудрість, що згори, насамперед чиста, потім мирна, лагідна, покірна, повна милосердя і добрих плодів, безстороння, нелукава. Адже плід праведності сіється в мирі — і творцями миру” (Якова 3:15-18). ПДЦ 56.4

Згода і єдність, що панують серед людей з різними характерами, — найпереконливіший доказ того, що Бог послав Свого Сина у світ спасти грішників. Наша перевага — нести Його свідчення. Однак щоб здійснити це, ми маємо підкоритися Христу. Наші характери повинні формуватися в гармонії з Його характером, наша воля має підкорятися Його волі. Тоді ми працюватимемо разом, не думаючи про жодні суперечності. ПДЦ 57.1

Зосередженість на незначних розбіжностях призводить до дій, які руйнують християнське братерство. Не дозволимо ж ворогові отримати в такий спосіб перевагу над нами, натомість зблизимося з Богом й одне з одним. Тоді ми станемо, як дерева праведності, насаджені Господом та зрошувані рікою життя. І якими ж плодоносними ми будемо! Чи не сказав Христос: “У цьому прославлений Мій Отець, щоб ви приносили багатий урожай” (Івана 15:8)? ПДЦ 57.2

Коли діти Божі повністю повірять молитві Христа й почнуть утілювати її настанови в повсякденне життя, тоді в наших рядах стане помітна єдність дій. Брат буде пов'язаний з братом золотими узами Христової любові. Тільки Дух Божий здатний створити цю єдність. Той, Хто посвятив Себе, може освятити Своїх учнів^*. Об'єднані з Ним, вони з'єднаються одне з одним найсвятішою вірою. Коли ми будемо прагнути до цієї єдності так, як того бажає Бог, вона прийде до нас. ПДЦ 57.3

(Свідчення для Церкви, т. 8, c. [242, 243]). ПДЦ 57.4

Бог не вимагає численних установ, великих будівель і демонстрації напоказ, але Йому потрібні узгоджені дії особливого народу — народу, вибраного Богом, дорогоцінного і єдиного, життя якого заховане з Христом у Бозі. Кожна людина повинна стояти на своєму місці й ділянці, справляючи праведний вплив своїми думками, словами і справами. Коли всі Божі працівники здійснюватимуть це (і не раніше), Його робота стане досконалою та цілісною. ПДЦ 58.1

(Свідчення для Церкви, т. 8, c. [183]). ПДЦ 58.2

Господу потрібні люди істинної віри й здорового глузду, люди, котрі вміють відрізняти правду від неправди. Кожен має пильнувати, вивчаючи і втілюючи уроки, дані в 17-му розділі Євангелія від Івана, та зберігаючи живу віру в істину для нашого часу. Ми потребуємо самовладання, яке допомогло б нам привести наші звички у відповідність із молитвою Христа. ПДЦ 58.3

(Свідчення для Церкви, т. 8, c. [239]). ПДЦ 58.4

Серце Спасителя віддане Його послідовникам, котрі виконують Божі наміри в усій їх висоті і глибині, їм належить бути єдиними в Ньому, навіть якщо вони розсіяні по всьому світу. Однак Бог не зробить їх єдиними в Христі, якщо вони не готові відмовитися від своїх шляхів заради Його шляху. ПДЦ 58.5

(Свідчення для Церкви, т. 8, c. [243]). ПДЦ 58.6