Поради для Церкви

Розділ 60. Оманливі чудеса сатани

Мою увагу було спрямовано до тексту Писання, який особливою мірою стосується сучасного спіритизму: “Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією і пустим обманом людських переказів, згідно з принципами світу, а не за Христом” (Колос. 2:8). Мені було показано, що тисячі людей, зіпсуті філософією френології й тваринного магнетизму, ставали безбожниками. Якщо мислення спрямоване в цьому напрямку, воно майже обов'язково стане неврівноваженим та опиниться під впливом нечистих духів. Розум бідних смертних наповнений “пустим обманом”. Вони вважають, що в них самих міститься така сила для звершення великих справ, що не відчувають потреби у вищій силі, їхні принципи й віра ґрунтуються на “людських переказах і принципах світу”, а не на Христі. Ісус не навчав їх цієї філософії, у Його вченні не можна знайти нічого подібного. Він не спрямовував думки бідних смертних на самих себе, на силу, якою ніби володіли. Спаситель завжди скеровував їхні погляди на Бога — Творця Всесвіту як на Джерело їхньої сили й мудрості. Особливе застереження дано у вірші 18: “Хай ніхто вас не зводить удаваною покорою і служінням ангелам, вдаючись до того, чого не бачив, безпідставно пишаючись своїм тілесним розумом”. ПДЦ 490.1

Учителі спіритизму приходять з приємним чарівливим виглядом, щоб обманути вас, і якщо ви слухатимете їхні байки, то будете зведені ворогом праведності й неодмінно втратите свою нагороду. Щойно ви піддаєтеся звабливому впливу архіошуканця, то відразу зазнаєте отруєння, і ця смертоносна отрута розчиняє й нищить вашу віру в те, що Христос — Син Божий, і ви перестаєте покладатися на заслуги Його крові. Люди, ошукані цією філософією, втрачають свою нагороду через омани сатани. Вони покладаються на власні заслуги, виявляють удавану покору, навіть готові піти на жертву, принижуються, погоджуючись вірити в абсурдні нісенітниці, сприймаючи найбільш крайні ідеї від тих, кого вважають своїми дорогими друзями. Сатана настільки засліплює їхні очі та спотворює судження, що вони не бачать зла і продовжують приймати настанови, які нібито походять від їхніх померлих друзів, котрі тепер є ангелами на Небі. ПДЦ 491.1

(Свідчення для Церкви, т. 1, c. [297, 298]). ПДЦ 491.2

Мені було показано, що ми повинні бути захищені з усіх боків та наполегливо чинити опір навіюванням і хитрощам сатани. Він видає себе за ангела світла, обманюючи й захоплюючи в полон тисячі людей. Перевага, яку він отримує від свого знання людського розуму, величезна. Такі науки, як френологія, психологія та месмеризм, — це канали, через які диявол найбільше зближається з цим поколінням, діючи із силою, яка характеризуватиме його зусилля наприкінці випробувального терміну. ПДЦ 491.3

(Свідчення для Церкви, т. 1, c. [290]). ПДЦ 491.4